Не выйдет - Каспийский Груз

- Ни*уя не выйдет!

- Видел, видел?

- Ни*уя не выйдет!

- Ни*уя не выйдет!

- Видел, видел?

- Ни*уя не выйдет!

Это - мой внутренний голос!

- Видел, у них там охрана, две машины;

В круг бронированная, плюс шины.

- Ни*уя не выйдет!

- Это гиблое дело!

- Ни*уя не выйдет!

- Видел, видел?

- Да, видел, я, видел!

- Ни*уя не выйдет!

Я в душе не хотел лезть в это...

С одной стороны - статус порядочного пацана.

А у ей воровское суждение, и вся эта тупая банальщина.

С другой стороны: деньги надо ж брать где-то;

У меня дома: мамка старая и молодая жена;

Ждём со дня на день сына рождение,

И жить надо как-то дальше нам...

И у нас ни*уя не спланировано было;

Тачка у нас в угоне.

Масок нет, а там - камеры.

Стволы такие, что по ним вышли бы на Мишаню сразу,

А потом и на остальных...

Но нам всем настолько не хватало филок, что

Только я был в загоне, остальные в ожидании замерли.

И я бы с радостью врубил "заднюю", но боялся

Проронить фразу и оставить их одних.

Мишаня говорит: "Выходим", и мне

Так ссать захотелось, ужас!

Но куда там... Мы рванули на инкассаторов,

А они - с сопровождением.

Крики, шмальба,

Прохожие прячутся на автобусной остановке.

В итоге - мне две шальные угодили в пузо.

Кровь на асфальт, жду "Скорую".

Успеет ли...

Как там у них с вождением?

Я б сейчас сказал предсмертные слова:

С чувством, с толком, с расстановком -

Да некому.

Сказал бы... Да некому...

Зато про меня дурака - полно!

У нас всё происходит на улицах,

Именно туда направлена наша энергия.

Для нас это - единственное место,

Куда мы можем её направить!

Именно это я и сделал.

Я не считаю, что это было злом.

Я считаю, что то, как я жил, и такой образ мыслей -

Были частью моей эволюции, как мужчины.

Вразумить меня,

Что сидеть надо ровно, не сумел никто!

Я всегда к чужим - никак, за своих - до талого!

Да и денег всегда не хватало нам.

И если на телефоне играет от Стинга рингтон -

Значит, кто-то из своих, либо надо помочь -

Попадалово;

либо есть дела у нас...

На этот раз дела объяснили, что просто всё:

Маски надеть.

Толпой нагрянем.

Всех на пол.

Заберём все цацки.

Ну, а потом, на всех

Поровну, по-братски!

"Семь раз отмерь! Еще, семь раз отмерь!"

- говорил Отец.

Тут просто: один за всех.

Стремление по-пацански!

Ну, и всё в таких красках...

Сработали слаженно.

Я охранника держал на мушке, как в фильмах.

Ломали витрины, и в мешок всё.

Ну и, блять, менты на заднем.

Без них не обошлось, бро...

В итоге попадали мы, как "доминошки".

Целую обойму разрядили в Лёшу.

А он мог чемпионом стать.

Он же борцуха в прошлом.

Жаль... Ни*уя не увидит...

- Видел, видел?

- Ни*уя не увидит...

Это - мой внутренний голос!

У них там камеры повсюду, процентов 100...

И кнопка "Вызов" там, под столом.

А ты первые шаги сынули не видел...

Я ж говорил: "Гиблое это дело, брат..."

- Ни*уя не выйдет.

- Видел, видел?

- Ни*уя не выйдет.

- Ни*уя не выйдет.

- Ни*уя не выйдет.

- Это гиблое дело...

- Ни*уя не выйдет.

- Видел, видел?

- Ни*уя не выйдет.

- Ні*уя не вийде!

- Бачив, бачив?

- Ні*уя не вийде!

- Ні*уя не вийде!

- Бачив, бачив?

- Ні*уя не вийде!

Це – мій внутрішній голос!

– Бачив, у них там охорона, дві машини;

У коло броньована плюс шини.

- Ні*уя не вийде!

- Це згубна справа!

- Ні*уя не вийде!

- Бачив, бачив?

- Так, бачив, я, бачив!

- Ні*уя не вийде!

Я в душі не хотів лізти в це...

З одного боку – статус порядного пацана.

А в неї злодійське судження, і вся ця тупа банальщина.

З іншого боку: гроші треба брати десь;

У мене вдома: мамка стара та молода дружина;

Чекаємо з дня на день народження сина,

І жити треба якось далі нам...

І у нас ні*уя не сплановано було;

Тачка у нас у викраденні.

Масок немає, а там – камери.

Стовбури такі, що по них вийшли б на Мішаню відразу,

А потім і на решту...

Але нам усім настільки не вистачало філок, що

Тільки я був у загоні, решта в очікуванні завмерла.

І я б з радістю врубав задню, але боявся

Промовити фразу і залишити їх одних.

Мішаня каже: "Виходимо", і мені

Так ссати захотілося, жах!

Але куди там... Ми рвонули на інкасаторів,

А вони – із супроводом.

Крики, шмальба,

Перехожі ховаються на автобусній зупинці.

У результаті - мені дві шалені влучили в пузо.

Кров на асфальт, чекаю на "Швидку".

Чи встигне...

Як там у них із кермом?

Я б зараз сказав передсмертні слова:

З почуттям, з толком, з розстановкою -

Та нікому.

Сказав би... Та нікому...

Зате про мене дурня – повно!

У нас все відбувається на вулицях,

Саме туди спрямовано нашу енергію.

Для нас це – єдине місце,

Куди ми можемо направити!

Саме це я й зробив.

Я не вважаю, що це було злом.

Я вважаю, що те, як я жив, і такий спосіб мислення -

Були частиною моєї еволюції, як чоловіки.

Навчити мене,

Що сидіти треба рівно, не зумів ніхто!

Я завжди до чужих – ніяк, за своїх – до талого!

Та й грошей завжди не вистачало нам.

І якщо на телефоні грає від Стінга рінгтон -

Значить, хтось зі своїх, або треба допомогти.

Попадалово;

або є справи у нас...

На цей раз справи пояснили, що просто все:

Маски вдягнути.

Натовпом нагрянем.

Усіх на підлогу.

Заберемо усі цяцьки.

Ну а потім, на всіх

Порівну, по-братськи!

"Сім разів відміряй! Ще, сім разів відміряй!"

- казав Батько.

Тут просто один за всіх.

Прагнення по-пацянськи!

Ну, і все в таких фарбах.

Спрацювали злагоджено.

Я охоронця тримав на мушці, як у фільмах.

Ламали вітрини, і в мішок усе.

Ну і, блять, менти на задньому.

Без них не обійшлося, бро...

У результаті потрапляли ми, як "доміношки".

Цілу обойму розрядили в Льошу.

А він міг стати чемпіоном.

Він же борцюха у минулому.

Жаль... Ні*уя не побачить...

- Бачив, бачив?

- Ні*уя не побачить...

Це – мій внутрішній голос!

У них там камери повсюди, 100 відсотків.

І кнопка "Виклик" там, під столом.

А ти перші кроки синули не бачив...

Я ж казав: "Зла це справа, брат..."

- Ні*уя не вийде.

- Бачив, бачив?

- Ні*уя не вийде.

- Ні*уя не вийде.

- Ні*уя не вийде.

- Це згубна справа...

- Ні*уя не вийде.

- Бачив, бачив?

- Ні*уя не вийде.