V Brezových Hájech Poblíž Babinej Zjavoval Sa Nám Podsvetný Velmož -

V brezových hájech poblíž Babinej

Zjavoval sa nám podsvetný velmož

Raz jako čérnosrstý cap

Inakedy v podobe mládenca

V červených šatách uhorských

Nohy mal z kamena a oči jako peste

V jeho mene sme na okolí stridžili

Jakož i iných služebníkov jeho

Pod všelikerými menami ďábli sa nám uvádzali:

Tartareus, Nikhardus a Čérny Feldmaršál

Tartareus, Nikhardus a Čérny Feldmaršál

Na Božé narodzení, filipojakubskú noc

A na Matku Božú sme sa stretali

'Bysme sa zrékli Nazaretského i nebeského otca jeho

A do služby ku arciďáblovi vstúpili

Tartareus, Nikhardus a Čérny Feldmaršál

Tartareus, Nikhardus a Čérny Feldmaršál

Vtedy ve vzácném burgundském brokáte bol odetý

A vyjavoval nám tajemstvá noci

(Vprostred odlehlej nočnej lúky, v bezbožném tanci sa hmýrí pitoreskné

zhromaždení, jenž čitatelovi v krasovede znalému dozaista evokovalo by postavy

Pokušení Svatého Antonína od Matiaša Grünewalda, v Alsasku dlejúce na slávném

isenheimském oltári.

Preludové fantaskní, kterýchž i samotná bohyna Fauna

vypudila ze svojich hájemství, na bubny a gajdy lomozá a vysmívajú sa veškerému

Božému stvorení.

Somár, krkavec, čérny pes i diovka, v jedném kole dupocú a

obcujú v nepirodzených spojeniach, za cechotavého blemcání chlpatých čertuov.)

Na spúsob sodomský sme hrešili

Svatomatúšske hostie z kostela pošlapali

Z mešcov nám zlatých nasypal rohatý kapitán

Urodzeným pánem sme ho zvali

V zadnicách mali strigy vrazené svíčky

I tak osvetlovali tajomnú tmavomodrú noc

У березових гаях біля Бабинея

З’явився нам підземний шляхтич

Колись як чорноволосий кашкет

Інакше у формі бакалавра

У червоній угорській сукні

Його ноги були кам’яні, а очі — як песто

Від його імені ми залишилися поруч

Як і інші його слуги

Під усіма іменами дияволів нам сказали:

Тартар, Ніхард і Чорний фельдмаршал

Тартар, Ніхард і Чорний фельдмаршал

На народження Божого, в ніч на Пилипів

І ми зустріли Богородицю

«Ми відреклися від батька Назарету та його небесного Батька

І вступили на службу до архідиякона

Тартар, Ніхард і Чорний фельдмаршал

Тартар, Ніхард і Чорний фельдмаршал

Він був одягнений у рідкісну на той час бордову парчу

І він відкрив нам таємниці ночі

(Посеред глухої нічної галявини, в безбожному танці, мальовнича

збірка, яка, безумовно, викликала б у читача знання героїв

Спокуса св. Антонія Матіасом Грюневальдом, в Ельзасі затримавшись на знаменитому

Ізенгаймський вівтар.

Фантастичні прелюдії, які навіть сама богиня Фауна

вигнали зі своїх гаїв, під барабани та волинки, і з усіх насміхаються

До Божого творіння.

Осел, ворон, чорний пес і дівчина, в один тур тупають і

вони живуть у неприродних зв’язках із яскравим шепотінням волохатих дияволів.)

Ми згрішили, як Содом

Гості мідій топтали церкву

Рогатий капітан висипав нам золото з мішків

Ми запросили його як благородного пана

Стріґи встромили свічки в сідниці

Незважаючи на це, вони освітлювали таємничу темно-синю ніч