אוטובוס אחרון לחיפה - Elai Botner, Meshi Kleinstein

והימים הופכים קשים

רוב הזמן אני למטה

עולה על האוטובוס האחרון לחיפה

הכביש מתפתל

הנה חזרתי הביתה

אבל הבית ריק אין אף אחד

ואין בו אותך

געגועים געגועים

האם אתה מאושר

מה אתה עושה בחיים?

ואם טוב לך עכשיו?

תראה החורף מתקרב ולגשם יש ריח

יש לו טעם של אושר

ואין בו אותך

אני חושבת עליך

בכל יום כל הזמן

הימים האחרונים היו קשים לי כל כך

אולי ויתרתי על עצמי

יותר מידי בקלות

אתה המשכת לחיות

אני נשארתי למות

אז התחלתי ללמוד

ושכרתי דירה

פתאום טוב לי בלעדיך

וזה מפחיד נורא

אולי עדיף המרחק,

מסתם להיפגע

וחיכיתי המון

ולא באת אתה

ולא נשאר פה כלום...

לא השארת כלום...

להישבר להיגמר להתעורר ואז לקום וללכת

ולא יכולתי ופחדתי לאבד אותך

ולוותר להתעוור להשתכר להיסחף עם הזרם

ולא תהיה לנו אף פעם עוד כזאת אהבה

ואיך היינו עושים אהבה

היית חוזר מהצבא

מחכה לך בשער שתרד בתחנה

היה לך ריח מבושם שאיש לא מכיר

וטעם אסור

כמו של לילה

כמו שיר

ואז הגיעו אחרים

היה לי כיף כ"כ לשכוח

הכמויות של השקרים

מתרוצצות אצלי במוח

אולי אף פעם לא הייתי

מי שחשבנו שאני

מר פה ומוכר פה

במראה ממולי

ולא נשאר פה כלום...

לא השארתי כלום...

А дні стають важкими

Більшість часу я внизу

Посадка на останній автобус до Хайфи

Дорога звивиста

Ось я повернувся додому

Але хата порожня, нікого немає

І в ньому немає вас

туга туга

чи ти щасливий

чим ти займаєшся в житті?

А якщо тобі зараз добре?

Бачиш, зима йде, а дощ пахне

Він відчуває смак щастя

І в ньому немає вас

я думаю про тебе

Кожен день весь час

Останні кілька днів були дуже важкими для мене

Можливо, я відмовився від себе

занадто легко

Ти продовжував жити

Мене залишили помирати

Тож я почав вчитися

І я зняв квартиру

Мені раптом добре без тебе

І це страшенно страшно

Може відстань краща,

Просто отримати травму

І я дуже чекав

А ти не прийшов

І тут нічого не залишилося...

Ти нічого не залишив...

to break to run out to wake up and then get up and go

А я не міг і боявся тебе втратити

і відмовитися від засліплення, щоб напитися і дрейфувати за течією

І такого кохання у нас більше ніколи не буде

І як би ми кохалися

Ви б повернулися з армії

Чекаю вас біля воріт, щоб вийти на станції

У вас був ароматний запах, якого ніхто не знає

і заборонений смак

як ніч

як пісня

Потім прийшли інші

Мені було так весело забувати

Обсяги брехні

бігає в моєму мозку

Можливо, ніколи не був

Ким ми вважали мене

Містер тут і продавець тут

в дзеркалі переді мною

І тут нічого не залишилося...

Я нічого не залишив...