Na Kríllach Cemnoty Do Horských Úbočí Zostupuje Posol Moru a Hniloby -

Nad snehem pokrytýma chalupáma

Temravou nocou lítá na netopírích kríllach

Mrzký lovec, čo koscenou píščalou

V časech moru potkany zvoláva

Nositel hniloby, v pohrebném šace

Dve srdcá nosí v hrudzi

Dzedziny a usadolsci

Padajú pod jeho mátožným dotykem

Zvesci hovorá, že zlítáva ze severu

Ze zámku chmár v kraji prízrakov

Kde jeho studzené oči

Pozorujú horské úbočá

Za osamelých večerov spomína

Na stracené storočá

Kedy jeho rod plundroval

V šírem kraji navókol

Dnes ostal jedziný

Vo svojej plesnivej krypte

V predvečer svatého Juraja

Ked modrasté plamene tlejú nad skrytými pokladmi

Miznú rolníci i povozy, na hranici jeho panstva

Над засніженими котеджами

Темної ночі він літає на кажанах

Набридливий мисливець з скошеним куликом

У часи чуми закликають щури

Носій гнилі, на похороні

У грудях вона носить два серця

Дзедзіни а усадольці

Вони потрапляють під його похмурий дотик

Звещі каже, що летить з півночі

З замкових халуп в області привидів

Де його холодні очі

Вони спостерігають за гірськими схилами

Він згадує самотні вечори

За втрачені століття

Коли його родина грабувала

У ширшому регіоні

Сьогодні він єдиний

У своєму запліснявілому склепі

Напередодні Юрія

Коли блакитне полум’я гниє над захованими скарбами

Селяни та карети зникають на кордоні його панування