Prześliczna wiolonczelistka (La bella violoncellista) - Thomas Grotto, Skaldowie

Choć chyba sto symfonii na pamięć już znam

Wciąż do filharmonii gnam, bo tam

Tuż obok dyrygenta strojnego we frak

Zasiada przejęta swą rolą tak

Prześliczna wio, wiolo, wiolonczelistka la la la

Prześliczna wio, wiolo, wiolonczelistka

Jej oczy lśnią la la la la, jej usta drżą la la la la

Gdy dłonią swą la la la la struny przyciska

Nad czołem jej pochyla się muza tuż, tuż

Bo oto ta chwila przyszła już

Niewielki, pan dyrygent, batutą da znak

A ona natchniona, ona zagra tak

Prześliczna wio, wiolo, wiolonczelistka la la la

Ech, porwać ją i wio, na koniec świata tak

Jej oczy lśnią la la la la, niech serca drżą la la la la

Niech wiosna w krąg lala szaleje w kwiatach

A ona będzie przy mnie, gdzie ona tam ja

I jej polichymnia nie będzie zła

Że inny pan dyrygent batutą dał znak

Dwóm sercom by razem już śpiewały tak

Я вже знаю напам’ять сто симфоній

Я таки поспішаю до філармонії, бо там

Прямо біля кондуктора, одягненого у фрак

Вона сідає, така схвильована своєю роллю

Чудовий вітерець, скрипка, віолончеліст ла-ля-ля

Гарна пісня, скрипка, віолончеліст

Її очі сяють ля-ля-ля-ля, губи тремтять ля-ля-ля-ля

Коли натискає рукою на струни ля-ля-ля-ля

Тут же над її чолом схиляється муза

Бо момент настав

Малий, диригент, дасть знак своєю паличкою

І вона натхненна, вона буде грати так

Чудовий вітерець, скрипка, віолончеліст ла-ля-ля

Ех, викради її і вай, на край світу так

Її очі сяють, ля-ля-ля-ля, нехай серця тремтять ля-ля-ля-ля

Нехай весна в колі ляльки розгуляється в квітах

І вона буде зі мною, де вона буде зі мною

І поліхімія її буде непогана

Що інший диригент зробив знак своєю паличкою

Два серця співали б «Так» разом