An Abandoned Grave Bathes Softly In The Falling Moonlight - Horde

a soft

glowing sphere rises within the darkened sky

clouds move and shift around a glorious moon

hanging far above the earth below

beams fall from the huge night light in the sky

far below

the cemetrey gates gently creak

as a cold breeze tickles the oak tree’s leaves

they dance and sway to the blowing wind

an eerie fog descends upon the cemetery

thick enough to catch the moon beams

the graves are aglow with soft light

the full moon growing brighter with time

the breeze is no more

the air is still

a blankey of think fog is horizon bound

an abandoned grave is bathing ever so softly

in the fallen glowing full moon light

the grave abandoned in the wake of rapture

no longer the abode of a corpse

but a cavity in the earth’s crust

the former occupant now far beyond the clouds

to bid farewell to the moon

the stars

the past

now but a faded memory

soon to vanish

the life beyond the flesh is yet to be discovered

 м’який

світиться сфера здіймається в темному небі

хмари рухаються й зміщуються навколо славетного місяця

висить далеко над землею внизу

промені падають із величезного нічного світла в небі

далеко нижче

цвинтарні ворота ніжно скриплять

як холодний вітерець лоскоче листя дуба

вони танцюють і гойдаються під вітер

на кладовище спускається моторошний туман

достатньо товстий, щоб вловити місячні промені

могили сяють м’яким світлом

повний місяць стає яскравішим з часом

вітру більше

повітря нерухоме

ковпачка думаю, туман обмежений горизонтом

покинута могила так тихо купається

у впалому сяючому світлі повного місяця

могила, покинута після захвату

більше не місце проживання трупа

але порожнина в земній корі

колишній окупант тепер далеко за хмарами

попрощатися з місяцем

зірки

минуле

зараз, але вицвілий спогад

незабаром зникне

життя поза плоттю ще не відкрите