Cecilia and the Silhouette Saloon - Live (Reading Festival 2005) - The Blood Brothers

murder = white out.

cancer = birth blouse.

mirror = perfect glass spouse.

oil = sex paint.

shower = water saint.

Death decodes the howls from our hands.

skull = noise nest.

TV = fuck test.

mirror = siamese gun kiss.

sugar = birth bait.

murder = loves fate.

death distills the camouflage from our dance.

death inverts the red from romance.

Death x-rays the angels of chance.

death;

the anti mirror of infants.

Like a picture hiding beneath the digital Avalanche.

When cecilia’s grave cracked like a dirt cacoon,

she pulled up a stool at the silhouette saloon.

The player piano mumbling crippled jigs,

black widows knitting victimless wigs.

When cecilia’s throat slit like a second set of lips

she drooled braille bibles onto the brothel bed spread,

like an egg whose yoke defies child bearing hips.

Like a ghost who fears all of the deceased and dead.

(time eats the flesh and spits out the shadow like a useless wishbone.)

But that locket spinning around her neck,

whose hearth heats a dead valentine,

you know the phantom trail leads way to a muted grave.

Where is his voice now?

A dead tone in the flutter of drunken wings,

Where is his blushed cheek now,

A face unraveled in shadow, veiled in blind laughter.

Where are those sex ripened lips,

his kiss print still warm on several necks.

Where is love now?

murder = white out.

cancer = birth blouse.

mirror = perfect glass spouse.

oil = sex paint.

shower = water saint.

Death decodes the howls from our hands.

skull = noise nest.

TV = fuck test.

mirror = siamese gun kiss.

sugar = birth bait.

murder = loves fate.

death distills the camouflage from our dance.

death inverts the red from romance.

Death x-rays the angels of chance.

death;

the anti mirror of infants.

Like a picture hiding beneath the digital Avalanche.

вбивство = вибілити.

рак = блузка народження.

дзеркало = ідеальна скляна дружина.

олія = секс фарба.

душ = вода святий.

Смерть розшифровує виття з наших рук.

череп = шумове гніздо.

Телевізор = ебать тест.

дзеркало = поцілунок сіамського пістолета.

цукор = приманка для народження.

вбивство = любить долю.

смерть виганяє камуфляж з нашого танцю.

смерть перевертає червоне з романтики.

Смерть висвітлює ангелів випадковості.

смерть;

антидзеркало немовлят.

Як зображення, що ховається під цифровою лавиною.

Коли могила Сесілії тріснула, наче грязь,

вона підтягнула табуретку в силуетному салоні.

Гравець фортепіано бурмочуть покалічені джиги,

чорні вдови в'яжуть перуки без жертв.

Коли горло Сесілії перерізане, як другий набір губ

вона пускала слини брайлівськими Бібліями на постіль публічного будинку,

як яйце, чиє ярмо кидає виклик стегнам дитини.

Як привид, який боїться всіх померлих і мертвих.

(Час поїдає плоть і випльовує тінь, як марну важіль.)

Але цей медальйон крутиться на її шиї,

чиє вогнище гріє мертву валентинку,

ви знаєте, що примарна стежка веде до приглушеної могили.

Де його голос зараз?

Мертвий тон у помаху п’яних крил,

Де тепер його рум’яна щока,

Обличчя розкрилося в тіні, завуальоване сліпим сміхом.

Де ті губи дозрілі,

його відбиток поцілунку ще теплий на кількох шиях.

Де зараз любов?

вбивство = вибілити.

рак = блузка народження.

дзеркало = ідеальна скляна дружина.

олія = секс фарба.

душ = вода святий.

Смерть розшифровує виття з наших рук.

череп = шумове гніздо.

Телевізор = ебать тест.

дзеркало = поцілунок сіамського пістолета.

цукор = приманка для народження.

вбивство = любить долю.

смерть виганяє камуфляж з нашого танцю.

смерть перевертає червоне з романтики.

Смерть висвітлює ангелів випадковості.

смерть;

антидзеркало немовлят.

Як зображення, що ховається під цифровою лавиною.