Вернулся я в Одессу - Аркадий Северный

Вернулся-таки я в Одессу,

Иду-таки подобно Песу

И пяточки о камешки чешу.

Подметочки-таки сопрели,

Колеса-таки еле-еле

На пятках моих держатся, но я спешу.

На пинджачке-таки подкладка —

Сплошная-таки есть заплатка,

А воротник наколот, ей-же-ей.

При всех моих припадках —

Я в лайковых перчатках

И «кис-кис-кис"на шее есть моей.

К тому же, скажем прямо,

Моя Одесса-мама

Всегда меня готова приютить.

Всегда она поддержка, —

Король ты или пешка, —

Хоть королем приятней в жизни быть.

Пускай-таки сейчас я беден,

Мечтаю-таки об обеде, —

Но пять минут — и снова я богат!

Полуторка подъедет,

Погрузит пети-мети, —

И снова даже черту стану я не брат.

А может-таки на тачанке

Достану-таки деньги в банке,

А пулемет расписку даст мою.

Когда учнут стреляти,

Захлопают печати,

Но кони нас умчат, и снова я спою.

К тому же, скажем прямо,

Моя Одесса-мама

Всегда меня готова приютить.

Всегда она поддержка, —

Король ты или пешка, —

Хоть королем приятней в жизни быть.

Канаю-таки мимо мента

С походкой, с комплиментом, —

Нехай себе стоит он на посту!

Ты сильно загорел, мол,

Кажи, мол, документы, —

По-нашему — ксивуху, то есть ксивоту!

А я-таки ему отвечу,

Как будто-таки не замечу

И дальше поконаю не спеша.

В упор не видишь прибыль, —

Секи же кто к вам прибыл!

Стоишь — и стой, чердак пустой и киндер ша!

К тому же, скажем прямо,

Моя Одесса-мама

Всегда меня готова приютить.

Всегда она поддержка, —

Король ты или пешка, —

Хоть королем приятней в жизни быть.

Повернувся я в Одеса,

Іду-таки подібно до Песа

І п'яточки про камішки луску.

Підмітки-таки визріли,

Колеса-таки ледве-ледве

На п'ятах моїх тримаються, але я поспішаю.

На пінджачці-таки підкладка —

Суцільна-таки є латка,

А комір наколотий, ей-же-єй.

За всіх моїх припадків —

Я в лайкових рукавичках

І «кис-кис-кис» на шиї є моєю.

До того ж, скажемо прямо,

Моя Одеса-мама

Завжди мене готова дати притулок.

Завжди вона підтримка, —

Король ти або пішака, —

Хоч королем приємніше в житті бути.

Нехай зараз я бідний,

Мрію-таки про обід, —

Але п'ять хвилин — і знову я багатий!

Півторка під'їде,

Занурить петі-меті, —

І знову навіть межу стану я не брат.

А може-таки на тачанці

Дістану гроші в банку,

А кулемет розписку дасть мою.

Коли вчать стріляти,

Захлопають печатки,

Але коні нас вмчать, і знову я заспіваю.

До того ж, скажемо прямо,

Моя Одеса-мама

Завжди мене готова дати притулок.

Завжди вона підтримка, —

Король ти або пішака, —

Хоч королем приємніше в житті бути.

Канаю-таки повз мента

З ходою, з компліментом, —

Хай собі стоїть він на посту!

Ти сильно засмаг, мовляв,

Говори, мовляв, документи,—

По-нашому — ксивуху, тобто ксивоту!

А я-таки йому відповім,

Ніби таки не помічу

І далі покінчу не поспішаючи.

Упор не бачиш прибуток,—

Секи, хто до вас прибув!

Стоїш — і стій, горище порожній і кіндерша!

До того ж, скажемо прямо,

Моя Одеса-мама

Завжди мене готова дати притулок.

Завжди вона підтримка, —

Король ти або пішака, —

Хоч королем приємніше в житті бути.