Nightly Sun - Jonathan Hultén

Here we are, standing in a gap in time

Here is still, outside the world is rushing by

We have stopped a journey just before its end

On the roadside we abide, existence bends

Then a vision strikes me with a blaze

In this dream is another death, one of utter grace

I see I have to dig right where I stand

Beyond the current’s flow, in no one’s land

A treasure flashed before my inner sight

Buried in the dirt, the intangible night

In spirit of the bold which I revere

I walk into the darkness I fear

The blackest spot is where I place my hand

The starkest truth I wish to understand

And if my pit will turn out as my grave

In life I will be free and not a slave

Na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na

Na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na

Na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na

Na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na

Na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na

Na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na

Na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na

Na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na

La-la-la, la-la-la, la-la-la, la-la-la, la-la-la

La-la-la, la-la-la, la-la-la, la-la-la, la-la-la

La-la-la, la-la-la, la-la-la, la-la-la, la-la-la

La-la-la, la-la-la, la-la-la, la-la-la, la-la-la

La-la-la, la-la-la, la-la-la, la-la-la

Contentment I don’t expect to find

But ardor is what purely fills my mind

In new shades and shadows the world is cast

Providing glimpses of the fire and the vast

Na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na

And the dust, and the dust and the dust, and the dust, and the dust

Na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na

Na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na-na

Na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na

Na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na, na-na-na

La-la-la, la-la-la, la-la-la, la-la-la, la-la-la, la-la-la

La-la-la, la-la-la, la-la-la, la-la

Ось ми й стоїмо у часі

Ось все-таки, за межами світу мчить

Ми зупинили подорож перед її завершенням

На узбіччі ми стоїмо, існування вигинається

Тоді бачення вражає мене полум’ям

У цьому сні є ще одна смерть, одна абсолютної благодаті

Я бачу, що мушу копати там, де я стою

Поза течією течії, на нічійній землі

Перед моїм внутрішнім зором спалахнув скарб

Похований у бруд, нематеріальна ніч

У дусі сміливості, яку я шаную

Я йду в темряву, якої боюся

Найчорніша пляма — це місце, куди я кладу руку

Найяскравіша правда, яку я хочу зрозуміти

І якщо моя яма вийде моєю могилою

У житті я буду вільним, а не рабом

На-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на

На-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на

На-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на

На-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на

На-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на

На-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на

На-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на

На-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на

Ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля

Ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля

Ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля

Ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля

Ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля

Задоволення, яке я не очікую знайти

Але запал — це те, що наповнює мій розум

У нових відтінках і тінях світ закидається

Надання проблисків вогню та простору

На-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на

І порох, і порох, і порох, і порох, і порох

На-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на

На-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на-на

На-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на

На-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на, на-на-на

Ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля

Ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля-ля, ля-ля