Johnny Fedora and Alice Blue-Bonnet (With Guy Lombardo & His Royal Canadians) - Original - The Andrews Sisters

Johnnie Fedora met Alice Bluebonnet

In the window of a department store

'Twas love at first sight and they promised one night

They’d be sweethearts forever more

Johnnie would serenade Alice

Too-ra-lay, too-ra-lye, too-ra-loo!

He sang of a beautiful palace

Of a beautiful hatbox for two

But Johnnie Fedora lost Alice Bluebonnet

To a patron of the department store

Her beauty was sought by the girl she was bought by

For twenty-three ninety-four

Johnnie, oh Johnnie!

Your Alice Bluebonnet

Will always be waiting for you

So don’t give up hoping and don’t give up dreaming

For true love will come smiling through

Johnnie Fedora was lonely and stranded

In the window of the department store

When lo and behold he was suddenly sold

And his heart became gay once more

Johnnie sang out like a robin

Too-ra-lay, too-ra-lye, too-ra-loo!

To strangers he’d come up a-bobbin'

«Oh!

I thought you were someone I knew.»

He looked for her uptown and 'cross town and downtown

From the Brooklyn Bridge to the Jersey Shore

It all seemed in vain, till he heard the refrain

Of the song Alice sang of yore

Johnnie, oh Johnnie!

Your Alice Bluebonnet

Will always be waiting for you

So don’t give up hoping and don’t give up dreaming

For true love will come smiling through

Johnnie kept yearning, he kept on returning

To the window of the department store

His voice became hushed, he was literally crushed

And it started to rain and pour

Each place he went he kept calling

Too-ra-lay, too-ra-lye, too-ra-loo!

His spirits kept falling and falling

For his Alice was nowhere in view

But hey nonny nonny, an ice man found Johnnie

And he cut him to fit on his horse’s ears

'Twas done without malice for beside him was Alice

And they lived on for years and years

You Johnnie Fedora’s, you Alice Bluebonnet’s

Whenever you find yourself blue

You’ll find it’s June in December if you’ll just remember

That true love will come smiling through

That true love will come smiling through!

Джонні Федора познайомився з Алісою Блубоннет

У вітрині універмагу

«Це було кохання з першого погляду, і вони обіцяли одну ніч

Вони назавжди залишаться коханими

Джонні читав серенаду Алісі

Тоо-ра-лей, то-ра-луй, то-ра-лу!

Він оспів про прекрасний палац

Про гарну капелюшну коробку для двох

Але Джонні Федора втратив Алісу Блюбонет

До покровителя універмагу

Її красу шукала дівчина, якою вона була куплена

За двадцять три дев'яносто чотири

Джонні, о Джонні!

Ваша Аліса Блубонет

Завжди чекатиме на вас

Тому не залишайте надій і не відмовляйтеся мріяти

Бо справжня любов прийде з посмішкою

Джонні Федора був самотній і застряг

У вітрині універмагу

Коли ось, його раптом продали

І його серце знову стало веселим

Джонні співав, як робін

Тоо-ра-лей, то-ра-луй, то-ра-лу!

Незнайомцям він підходив

«Ой!

Я думав, що ви хтось, кого я знаю».

Він шукав її в центрі міста і в центрі міста

Від Бруклінського мосту до берега Джерсі

Все це здавалося марним, поки він не почув приспів

Про пісню, яку колись співала Аліса

Джонні, о Джонні!

Ваша Аліса Блубонет

Завжди чекатиме на вас

Тому не залишайте надій і не відмовляйтеся мріяти

Бо справжня любов прийде з посмішкою

Джонні продовжував тужити, він не повертався

До вікна універмагу

Його голос став тихим, він був буквально розчавлений

І почав йти дощ і лити

Кожне місце, куди бував, він дзвонив

Тоо-ра-лей, то-ра-луй, то-ра-лу!

Його настрій все падав і падав

Бо його Аліси не було видно

Але привіт, неноні, крижаний чоловік знайшов Джонні

І він розрізав його, щоб вмісити на вуха свого коня

— Це було зроблено без злоби, бо поруч з ним була Аліса

І вони жили роками й роками

Ви Джонні Федора, ви Еліс Блубоннет

Кожного разу, коли ти бачиш, що ти синій

Ви побачите, що червень у грудні, якщо ви просто пам’ятаєте

Це справжнє кохання прийде з посмішкою

Це справжнє кохання прийде з посмішкою!