Пока она спит - 3000 Миль До Рая

1. Я знал, что время лишь

Сотни стрел, мое пронзивших сердце.

Я искал среди тысяч

Её одну, но потерял, порезав крылья.

Пока она спит, я чувствую дрожь…

Я не могу сказать ей всё.

Вся эта ложь, лишь для неё,

Лишь для Для неё…

2. Я отпустил, из ладоней своих

Тепло, ждавшее так долго.

Так поцелуй, накажи, ударь меня,

Обними, разорви в клочья,

Не ищи меня больше никогда.

Пока она спит, я чувствую дрожь…

Я не могу сказать ей всё.

Вся эта ложь, лишь для неё,

Лишь для неё…

3. Бойся, желаний своих.

Только время рассудит всех тех,

Кто не верил душою и сердцем,

Пылая огнем, не сгорал до конца.

Пока она спит, я чувствую дрожь…

Я не могу сказать ей всё.

Вся эта ложь, лишь для неё,

Лишь для неё…

Пока она спит, пока она спит, пока она спит…

Пока она спит, я чувствую дрожь…

Я не могу сказать ей всё.

Вся эта ложь, лишь для неё,

Лишь для неё…

1. Я знав, що час лише

Сотні стріл, моє пронизане серце.

Я шукав серед тисяч

Її одну, але втратив, порізавши крила.

Поки вона спить, я відчуваю тремтіння…

Я не можу сказати їй все.

Вся ця брехня, лише для неї,

Тільки для неї ...

2. Я відпустив, з долонь своїх

Тепло, що чекало так довго.

Так поцілунок, покарай, вдар мене,

Обійми, розірви на клапті,

Не шукай мене більше ніколи.

Поки вона спить, я відчуваю тремтіння…

Я не можу сказати їй все.

Вся ця брехня, лише для неї,

Лише для неї…

3. Бійся, бажань своїх.

Тільки час розсудить усіх тих,

Хто не вірив душею і серцем,

Палаючи вогнем, не згорав до кінця.

Поки вона спить, я відчуваю тремтіння…

Я не можу сказати їй все.

Вся ця брехня, лише для неї,

Лише для неї…

Поки вона спить, поки спить, поки спить.

Поки вона спить, я відчуваю тремтіння…

Я не можу сказати їй все.

Вся ця брехня, лише для неї,

Лише для неї…