Walking In The Sunshine - Ella Fitzgerald

After the rain goes, people see rainbows,

But I see rainbows when it storms above,

So darling, is it any wonder I can laugh at thunder,

Walking in the sunshine of your love.

And below zero, I’m such a hero,

I never wear a muffler or a glove,

While all the world have frosty noses,

I’m knee-deep in roses,

Walking in the sunshine of your love.

Just so you know dear, I’m gonna tell you,

Your smile’s my golden umbrella,

Even the rain-out, trouble and pain out of my heart.

And from the very start you tender affection in my direction.

T’was like a lovely blessing from above.

That’s why I go around just beaming, wond’ring if I’m dreaming,

Walking in the sunshine of your love.

After the rain goes, people see rainbows,

But I see rainbows while it storms above,

So baby, is it any wonder I can laugh at thunder,

Walking in the sunshine of your love.

And below zero, and I’m a hero,

I never wear a muffler or a glove,

While all the world got big red noses,

I’m knee-deep in roses,

Walking in the sunshine of your love.

Just so you know dear, I’m gonna tell you,

Your smile’s my golden umbrella,

Even the rain-out, trouble and pain out of my heart.

And from the very start your affection in my direction

Was like a lovely blessing from above.

That’s why I go around just beaming, wond’ring if I’m dreaming,

I’m walking, walking in the sunshine of your love.

Yeah, baby, you keep me and warm,

Після дощу люди бачать веселки,

Але я бачу веселки, коли буриться вгорі,

Тож любий, чи дивно, що я можу сміятися з грому,

Прогулянка на сонці твоєї любові.

А нижче нуля я такий герой,

Я ніколи не ношу глушник чи рукавичку,

Поки у всьому світі морозні носи,

Я по коліна в трояндах,

Прогулянка на сонці твоєї любові.

Щоб ти знала любий, я скажу тобі,

Твоя посмішка - моя золота парасолька,

Навіть дощ, неприємності та біль із мого серця.

І з самого початку ти відчуваєш прихильність у моєму напрямку.

Це було як прекрасне благословення згори.

Ось чому я йду просто сяючи, думаючи, чи не сниться мені,

Прогулянка на сонці твоєї любові.

Після дощу люди бачать веселки,

Але я бачу веселки, поки буриться вгорі,

Тож дитино, чи дивно, що я можу сміятися з грома,

Прогулянка на сонці твоєї любові.

І нижче нуля, і я герой,

Я ніколи не ношу глушник чи рукавичку,

Поки весь світ має великі червоні носи,

Я по коліна в трояндах,

Прогулянка на сонці твоєї любові.

Щоб ти знала любий, я скажу тобі,

Твоя посмішка - моя золота парасолька,

Навіть дощ, неприємності та біль із мого серця.

І з самого початку ваша прихильність у мому напрямку

Це було як прекрасне благословення згори.

Ось чому я йду просто сяючи, думаючи, чи не сниться мені,

Я йду, ходжу під сонцем твоєї любові.

Так, дитинко, ти тримаєш мене і зігріваєш,