Зависимы - Артём Пивоваров

Мы - инородные, нужно поменять всё.

Неприметные, женщины из глянца.

Или фобия и всё меньше шансов.

И всё меньше сил, держаться.

Твоя помада осталась на мне, оттенок алого.

Цвета прохлады, как талая, вода, среди зимы.

Останови меня, останови меня.

Останови меня.

Я зависим - ты зависима.

Останови меня, останови меня.

Останови меня.

Я зависим ты - зависима.

Искаженное, восприятие.

Я как под водой.

Я в её обьятиях, минимум - тебя.

Миллиметры солнца, выжимай меня.

Из себя...

Останови меня, останови меня.

Останови меня.

Я зависим - ты зависима.

Останови меня, останови меня.

Останови меня.

Я зависим ты - зависима.

Останови меня, останови меня.

Меня...

Останови меня, меня.

Меня...

Останови меня, останови меня.

Останови меня.

Останови меня.

Останови меня, останови меня.

Останови меня...

Ми - сторонні, треба змінити все.

Непримітні жінки з глянцю.

Або фобія і дедалі менше шансів.

І все менше сил триматися.

Твоя помада залишилася на мені, відтінок яскраво-червоного.

Кольори прохолоди, як тала, вода серед зими.

Зупини мене, зупини мене.

Зупини мене.

Я залежимо - ти залежна.

Зупини мене, зупини мене.

Зупини мене.

Я залежний ти – залежна.

Спотворене, сприйняття.

Я як під водою.

Я в її обіймах, мінімум - тебе.

Міліметри сонця, вичавлюй мене.

З себе...

Зупини мене, зупини мене.

Зупини мене.

Я залежимо - ти залежна.

Зупини мене, зупини мене.

Зупини мене.

Я залежний ти – залежна.

Зупини мене, зупини мене.

Мене...

Зупини мене, мене.

Мене...

Зупини мене, зупини мене.

Зупини мене.

Зупини мене.

Зупини мене, зупини мене.

Зупини мене...