A Place Called Home - Kim Richey

Well, it’s not hard to see,

Anyone who looks at me Knows I am just a rolling stone,

Never landing anyplace to call my own.

To call my own…

Well, it seems like so long ago,

But it really ain’t you know.

I started out a crazy kid,

Miracle I made it through the things I did.

The things I did…

Someday I’ll go where there ain’t no rain or snow,

Till then I travel alone.

And I make my bed with the stars above my head,

And dream of a place called home.

I had a chance to settle down,

Get a job and live in town.

Work in some old factory,

I never liked the foreman standing over me.

Over me…

Oh, I’d rather walk a winding road,

Rather know the things I know.

And see the world with my own eyes,

No regrets, no looking back and no goodbyes.

No goodbyes…

Someday I’ll go where there ain’t no rain or snow,

Till then I travel alone.

And I make my bed with the stars above my head,

And I dream of a place called home.

And someday I’ll go where there ain’t no rain or snow,

Till then I travel alone.

And I make my bed with the stars above my head,

And dream of a place called home.

Someday I’ll go where there ain’t no rain or snow,

And dream of a place called home…

Ну, це неважко побачити,

Кожен, хто дивиться на мене, знає, що я лише камінь, що котиться,

Ніколи не приземляюся кудись, щоб подзвонити собі.

Щоб зателефонувати своєму…

Ну, здається, так давно,

Але ви насправді не знаєте.

Я починав з божевільної дитини,

Чудо, що я встиг за допомогою речей, які робив.

Те, що я робив…

Колись я піду туди, де немає дощу чи снігу,

До того часу я подорожую сам.

І я застеляю своє ліжко з зірками над головою,

І мрійте про місце, яке називається домом.

Я мав можливість влаштуватися,

Знайдіть роботу та живіть у місті.

Робота на старій фабриці,

Мені ніколи не подобалося, щоб старшина стояв наді мною.

На мене…

О, я б краще пішов звивистой дорогою,

Краще знати те, що я знаю.

І побачити світ на власні очі,

Без жалю, без оглядки назад і без прощань.

Ні прощання…

Колись я піду туди, де немає дощу чи снігу,

До того часу я подорожую сам.

І я застеляю своє ліжко з зірками над головою,

І я мрію про місце під назвою дім.

І колись я піду туди, де немає дощу чи снігу,

До того часу я подорожую сам.

І я застеляю своє ліжко з зірками над головою,

І мрійте про місце, яке називається домом.

Колись я піду туди, де немає дощу чи снігу,

І мрійте про місце, яке називається домом…