Schattenseiten - 23

Wie gern würd' ich wieder ganz normal hier rausgehen und leben

Ganz normal unter Menschen und kein Aufsehen erregen

Ganz normal ist seit Jahren nich' mal ein Arztbesuch

Weil der Doktor danach meint «Unterschreib mal das Buch»

Es sucht mich Heim wie ein Fluch, ich fühl' mich fast wie im Käfig

Und ja, auf meinen Schultern liegt die Last unerträglich

Fotos hier, Fotos da, sie fokussier’n diesen Star

Sie sind verliebt und vernarrt, sie wären mir gern so nah

Keine Privatsphäre und keinerlei Spur von Verständnis

Und bin ich im Hotel, sind sie im Flur und bedrängen mich

Ich will raus, doch es geht nicht, wie gern' würd' meine Mutter mal

Einen Tag draußen mit mir verbring', an nem Muttertag

Geld ist nich' alles, der Erfolg ist nich' alles

Doch was soll ich tun, ich hab' es so gewollt, also mach ich’s

Versteht mich nicht falsch, ich will nicht meinen mir geht' schlecht

Ich zeig' euch nur die Schattenseiten am Geschäft

Ich hätte nie Gedacht

Dass ich jemals diese Schattenseiten seh'

Es raubt mir meine Kraft (Meine Kraft, meine Kraft…)

Doch das sind halt die Steine hier auf meinem Weg

Die Tür geht auf ich steig' aus’m Benz

So wie ich’s mache sieht alles leicht aus und glänzt

Jetzt geht’s los draußen warten dreitausend Fans

Versprochen, heut' wird dieses Treibhaus gesprengt

Wenn’s brennt habt ihr was ihr wollt, aber euch reicht’s nicht

Und deswegen ist mir mein Erfolg langsam schon peinlich

Dass ihr mich vergöttert und so, hab' ich nicht gewollt

Ich kann nichtmal einkaufen gehen ohne, dass ihr mich verfolgt

Ich hab die Schnauze voll

Ich glaub' ihr merkt’s nicht, aber ja verdammt es nervt mich

Macht ein Foto und dann fertig, bitte strapaziert mein Herz nicht

Und nein, ich will mich nicht mit deiner Schwester treffen

Ich will mal im Park sitzen, kiffen und den Stress vergessen

Ich will raus, schon so lang' her, dass ich mal baden war

Keine Sonne, blasse Haut, Doreen nennt mich schon Dracula

Falls du dich fragst, warum aus meinem Tourbus rauch zieht

Weil alles nicht so lustig ist, wie’s aussieht

Як би я хотів вийти сюди і знову жити нормально

Цілком нормально серед людей і не викликають ажіотажу

Роками навіть візит до лікаря не був цілком нормальним

Тому що лікар тоді каже «Підпишіть книгу»

Це переслідує мене, як прокляття, я відчуваю себе майже як у клітці

І так, тягар непосильний на моїх плечах

Фото тут, фото там, вони фокусуються на цій зірці

Вони закохані й закохані, вони хотіли б бути так близько зі мною

Ніякої конфіденційності та жодного розуміння

А коли я в готелі, вони в коридорі і переслідують мене

Я хочу вийти, але це неможливо, скільки б хотіла моя мама

Проведіть зі мною день на вулиці на День матері

Гроші - це не все, успіх - це ще не все

Але що мені робити, я так хотів, так і зроблю

Не зрозумійте мене неправильно, я не хочу сказати, що я поганий

Я покажу вам лише темну сторону бізнесу

Я ніколи не думав

Щоб я коли-небудь бачив ці темні сторони

Це позбавляє мене моєї сили (Моя сила, моя сила...)

Але це лише камені на моєму шляху

Двері відчиняються, я виходжу з Бенца

Як я це роблю, все виглядає світлим і блискучим

Ось, три тисячі вболівальників чекають на вулиці

Обіцяю, сьогодні цю теплицю підірвуть

Коли він горить, у вас є те, що ви хочете, але вам цього недостатньо

І тому я починаю соромитися свого успіху

Я не хотів, щоб ти обожнював мене і таке інше

Я навіть не можу ходити по магазинах без вас, хлопці

я ситий по горло

Я не думаю, що ви помітите, але так, мене це дратує

Сфотографуй, а потім закінчи, будь ласка, не розбивай мені серце

І ні, я не хочу зустрічатися з твоєю сестрою

Я хочу посидіти в парку, покурити траву і забути про стрес

Я хочу піти, я так давно не купався

Без сонця, бліда шкіра, Дорін вже називає мене Дракулою

Якщо вам цікаво, чому з мого туристичного автобуса йде дим

Бо все не так весело, як здається