A Continent Away - 1984

The nice nest we’ve built

Now that mess it lights it up

What we’ve done wrong

Don’t you feel we’re on the run

I don’t know why we try again

Questions/answers always the same

It’s gotta be done

This split of our tongues

My liver is flooded

By alcohol and tears

Oh I won’t go home

Before you get out of me

In the streets of a new town

Everything seems a bit more

Manageable, above the loss

Oh the guilt is far from home

Blink at noon, I miss our room

Our mouths are so close and yet our souls

Are a continent away

There was a nest of ours

There were messes for hours

I regret both are gone

Our hugs in the dawn

I feel drowned in ether

I feel drowned in ether

In salty waves I lie

A lovely way to hide

If I sometimes feel my heart sinks

I know my heart forgets too

The more I age, the less I think

The less I think, the more I fool

Many lives that pierced me through

Many eyes printed too

On mine

They’ll fade, not yours

Blink at noon, I miss our room

Our mouths are so close and yet our souls

Are a continent away

I know you’ll shiver again but I hold you

Гарне гніздо, яке ми побудували

Тепер цей безлад засвітиться

Що ми зробили неправильно

Ви не відчуваєте, що ми бігаємо

Я не знаю, чому ми пробуємо ще раз

Питання/відповіді завжди однакові

Це потрібно зробити

Цей розкол наших мов

Моя печінка затоплена

Алкоголем і сльозами

О, я не піду додому

Перш ніж вилізти з мене

На вулицях нового міста

Усе здається трохи більше

Керований, вище втрат

О вина далеко від дому

Поморгай опівдні, я сумую за нашою кімнатою

Наші роти так близько, але все ж наші душі

На відстані континента

Там було наше гніздо

Були безлади годинами

Мені шкода, що обидва пішли

Наші обійми на світанку

Я потону в ефірі

Я потону в ефірі

У солоних хвилях я лежу

Чудовий спосіб сховатися

Якщо я інколи відчуваю, що моє серце завмирає

Я знаю, що моє серце теж забуває

Чим більше я старію, тим менше думаю

Чим менше я думаю, тим більше дураю

Багато життів, які пронизували мене

Також надруковано багато очей

На моєму

Вони зникнуть, а не ваші

Поморгай опівдні, я сумую за нашою кімнатою

Наші роти так близько, але все ж наші душі

На відстані континента

Я знаю, що ти знову тремтиш, але я тримаю тебе