Ay de ti, ay de mí - Luis Eduardo Aute

Y yo que estaba de vuelta

de todas las idas

con el alma herida

te quiero, ya ves.

Seré lo que tú prefieras

tu luz o tu sombra

o acaso una alfombra

besando tus pies.

Ay de ti, ay de mí,

ni tú ni yo somos culpables:

infelices locos que caímos en este amor

que es un error

imperdonable,

ay de ti, ay de mí.

Y tú que siempre decías

ser inteligente

no como esa gente

que muere de amor.

Así sabrás que la rosa

es rosa por bella

y no porque en ella

respire una flor.

Ay de ti, ay de mí.

La vida es la consentida,

feroz dictadura

de una criatura

que juega a mandar.

Ni tú ni yo somos nadie,

ni hacemos historia

pues somos la escoria

que aun puede quemar.

І я повернувся

з усіх подій

з пораненою душею

Я люблю тебе, бачиш.

Я буду тим, ким ти віддаєш перевагу

твоє світло чи твоя тінь

чи, може, килимок

цілувати твої ноги

Горе тобі, горе мені,

ні ти, ні я не винні:

нещасні божевільні люди, які закохалися в цю любов

Що таке помилка

непрощенний,

горе тобі, горе мені.

І ти, який завжди говорив

бути розумним

не так, як ті люди

хто вмирає від кохання

Так ви дізнаєтеся, що троянда

він рожевий, тому що він красивий

і не тому, що в ньому

дихати квіткою

Горе тобі, горе мені.

Життя є згодним

жорстока диктатура

істоти

хто грає команду.

Ні ти, ні я ніхто,

ми навіть не творимо історію

ну ми покидьки

що ще може горіти.