The Wrong Sense - 156/Silence

Some things one just can’t accept

Out of my mind

I just can’t get this off my chest

I’ve been walking a fine line between this life and death cause it isn’t enough

for me I want to rest with the fucking obsession seething

I’m infected but the rest don’t see me in a better perception

I wonder if I’ll ever be worth the remembrance

Our remnants of memories fade away

I look around and wonder if I’ll ever manage to say that we have always

portrayed a sense of elation just to be a withering case of loss and

frustrations

Riddled with a splintering hate for all that we’ve made

I just want to take out my gun and pick out my grave

I feel like I’m the conflict and the resolution is a coffin

So I just might choose this as I poison blood and blackout my lungs

I’m used to always feeling disgust

It’s love and it’s lust

For everything that seeps into cuts and fractures me numb

It never ends up being enough

It’s never enough to ease the fucking stress over the things that’ll lead me to

my end

There’s a handful of songs about death stuck in my head and I’ll sing them on

repeat for wrongs I’ve caused

This dread is a head full of hatred for everybody

I’ll cut out the insides to fill the void with sin so the knife doesn’t deal me

to loneliness and senseless involvement in your devolving personal agenda

The culprit is the compulsion

Lesser known to those of good fortunes.

Life is abortion

Can’t you tell the temptation forces us to ignore this imminent destruction

that we’ve misconstrued as an abundance of the tried and true

Tell me, is this all that’s worth it?

Everything warping, trenching through the

marshes and corpses

Sinking the war ships.

Tearing out the roots from the sources.

Crushing the

courses

Humbly, the parasites dormant rose to the surface only to combust with all

these grievances and all my shortfalls

I’ll cut out the insides to fill the void with sin so the knife doesn’t deal me

to loneliness and I wonder who will find me swimming with fish in a river of

faces that scowl upon me

I’ll stumble through night lights in hopes of finding this unattainable love

for the life before me

I’ll stay on the dark side so I don’t have to face anyone who can’t see through

me anymore and

I’m done running from myself and everyone of my problems

I’ve gone over this enough and I still haven’t thought of one good reason or

excuse for you to use your last wish on

My betterment

My conscience is but a vat of empty promises that weigh upon me

Surrendering everything

Tell me, is this all that’s worth it now?

Деякі речі люди просто не можуть прийняти

Не в своєму розумі

Я просто не можу позбутися цього від грудей

Я пройшов тонку межу між цим життям і смертю, тому що цього недостатньо

для мене я хочу відпочити з довбаною одержимістю

Я заражений, але інші не бачать мене в кращому сприйнятті

Цікаво, чи буду я колись вартий пам’яті

Наші залишки спогадів зникають

Я озираюся навколо і думаю, чи вдасться мені колись сказати, що ми так завжди

зображував почуття піднесення, щоб бути випадком ув’язнення втрати та

розчарування

Пронизаний ненавистю до всього, що ми зробили

Я просто хочу витягнути мій пістолет і вибрати могилу

Я відчуваю, що я – конфлікт, а рішення — труна

Тож я можу вибрати це, оскільки отрую кров і затьмарю легені

Я звик завжди відчувати огиду

Це любов і це хіть

За все, що просочується в порізи та переломи, я онімію

Цього ніколи не вистачає

Ніколи не вистачає, щоб зняти стрес через те, до чого мене приведуть

мій кінець

У моїй голові є кілька пісень про смерть, і я буду їх співати

повторю за кривди, які я заподіяв

Цей страх — голова, сповнена ненависті до всіх

Я виріжу нутрощі, щоб заповнити порожнечу гріхом, щоб ніж мене не зачепив

до самотності та безглуздої участі у вашому особистому порядку денному

Винуватцем є примус

Менш відомі людям із щасливими людьми.

Життя — це аборт

Ви не можете сказати, що спокуса змушує нас ігнорувати це неминуче руйнування

що ми неправильно тлумачили як достаток перевіреного та правдивого

Скажіть, це все того, що варто?

Все деформується, пробивається крізь

болота і трупи

Тоне військові кораблі.

Вириваючи коріння з джерел.

Дроблення

курси

Смирені паразити піднялися на поверхню лише для того, щоб згоріти разом

ці образи та всі мої недоліки

Я виріжу нутрощі, щоб заповнити порожнечу гріхом, щоб ніж мене не зачепив

до самотності, і мені цікаво, хто застане мене  плавати з рибою в річці

обличчя, які похмуріли мене

Я буду спотикатися крізь нічні вогні в надії знайти це недосяжне кохання

за життя переді мною

Я залишуся на темній стороні, тому мені не доведеться зустрічатися з кимось, хто не бачить наскрізь

я більше і

Я закінчив тікати від себе та від усіх своїх проблем

Я вже достатньо розглянув це, і досі не придумав жодної вагомої причини або

вибачте, щоб ви використали своє останнє бажання

Моє покращення

Моя совість — це всього лише чан порожніх обіцянок, які тягнуть на мене

Віддаючи все

Скажіть, це все, що зараз того варте?