Augusta, Angélica e Consolação - Tom Zé

Augusta, graças a Deus,

graças a Deus,

entre você e a Angélica

eu encontrei a Consolação

que veio olhar por mim

e me deu a mão.

Augusta, que saudade,

você era vaidosa,

que saudade,

e gastava o meu dinheiro,

que saudade,

com roupas importadas

e outras bobagens.

Angélica, que maldade,

você sempre me deu bolo,

que maldade,

e até andava com a roupa,

que maldade,

cheirando a consultório médico,

Angélica.

Quando eu vi que o Largo dos Aflitos

não era bastante largo

ora caber minha aflição,

eu fui morar na Estação da Luz,

porque estava tudo escuro

dentro do meu coração.

Августа, слава Богу,

Дякувати Богу,

між вами та Анжелікою

Я знайшов Втіху

який прийшов доглядати за мною

і він подав мені руку.

Августа, я сумую за тобою

ти був марним,

я сумую за тобою

і я витратив свої гроші,

я сумую за тобою

з імпортним одягом

та інші дурниці.

Анжеліка, яке зло!

ти завжди давав мені торт,

яке зло,

і навіть ходив з одягом,

яке зло,

пахне кабінетом лікаря,

Анжеліка.

Коли я побачив Largo dos Aflitos

він був недостатньо широким

тепер відповідай моїй біді,

Я був жити на Станції Світла,

бо все було темно

всередині мого серця.