Buried By Time & Dust - 1349

Visions of that no mornings

light ever will come.

I’m to old now.

The dark is so near, will I ever reach the land beyond

This is where we go when we have to die.

I’ve been old since the birth of time.

Time buried me in earth

centuries ago, I tasted blood.

Buried by time and dust.

Many years has pasted since the funeral.

Missing the blood of human throats

so many years, ages ago.

I must await, feel my bodies stench.

Wanderings out of space.

Wandering out of time.

A world out of light, death at the end.

Only silence can be heard, silence of peoples tears.

No one knows my grave.

Buried by time and dust.

Бачення про те, що немає ранків

світло колись прийде.

Я вже дуже старий.

Темрява так близька, я коли досягнуту землі за її межами

Сюди ми їдемо , коли маємо померти.

Я старий від народження часу.

Час поховав мене в землі

багато століть тому я відчув смак крові.

Похований часом і пилом.

Після похорону минуло багато років.

Не вистачає крові з людських глоток

так багато років, багато років тому.

Я мушу чекати, відчувати, що мої тіла сморід.

Блукання з космосу.

Блукання поза часом.

Світ без світла, смерть в кінці.

Лише тишу можна почути, мовчання людей сльози.

Мою могилу ніхто не знає.

Похований часом і пилом.