My Love - 112

Her face, a perfect 10 in every way

with a body that’s priceless and hair of gold

And my face would cvatch her eye in every way

She took a chance and let me be the one to know

oh the one to know

Her face went from blue straight to grey

She collapsed there in my arms, she passed away

oh, oh

And my face, confused and deep in faith

took a drink to let my sorrows pass away

Nowadays the sun it feels like rain

my only angel came and had to go

And nowaday, I feel the burning flame

as it starts to fade away and turn to gold

'cos love, love, love

why did you go?

My love, my love, my love

Sweet angel of my heart

Not a day goes by I don’t feel like

I can’t get let go

Her smile, seemed to stretch a thousand miles

And the way she made you feel, you can’t explain

And her laugh, would always take you back

can’t imagine never hearing that again, not again

Her eyes, plus the light they had inside

as they took their final breath, i watched them close

My eyes, full of tears can’t help but cry

I keep asking myself why she had to go, go

Nowadays the sun it feels like rain

my only angel came and had to go

And nowaday, I feel the burning flame

as it starts to fade away and turn to gold

'cos love, my love, love, i really miss you baby

why did you go?

My love, my love, my love

Not a day goes by I don’t feel like

I can’t get let go

Її обличчя, ідеальна 10 в усіх відношеннях

з безцінним тілом і золотим волоссям

І моє обличчя кидалося б на її погляд у будь-якому випадку

Вона скористалася шансом і дозволила мені знати про це

о, той, хто знає

Її обличчя перетворилося з синього на сіре

Вона впала у мене на руках, вона померла

о, о

І моє обличчя, розгублене й глибоке в вірі

випив, щоб мої печалі минули

Зараз сонце наче дощ

мій єдиний ангел прийшов і мав піти

І сьогодні я відчуваю палаюче полум’я

як починає згасати й перетворюватися на золото

Бо любов, любов, любов

чому ти пішов?

Моя любов, моя любов, моя любов

Солодкий ангел мого серця

Не минає день я не відчуваю

Мене не можна відпустити

Її посмішка, здавалося, розтягнулась на тисячу миль

І те, що вона викликала у вас, ви не можете пояснити

І її сміх завжди повертав би тебе назад

не можу уявити, що ніколи не почую це знову, ні знову

Її очі, плюс світло, яке вони мали всередині

коли вони зробили останній вдих, я подивився на них зблизька

Мої очі, повні сліз, не можуть не плакати

Я постійно запитую себе, чому вона мусила піти, піти

Зараз сонце наче дощ

мій єдиний ангел прийшов і мав піти

І сьогодні я відчуваю палаюче полум’я

як починає згасати й перетворюватися на золото

Бо люба, моя люба, кохана, я дуже сумую за тобою, дитинко

чому ти пішов?

Моя любов, моя любов, моя любов

Не минає день я не відчуваю

Мене не можна відпустити