Преподобному серафиму - Юлия Славянская

Ночка безмолвная, тихая,

Звездочки смотрят с небес,

Вкруг и вдаль от Обители

Тянется Саровский лес.

Келья там одинокая

В ней Серафим обитал

Знает пустыня широкая

Как подвиг он там совершал.

Припев:

Лето и зиму холодную

Он, не смыкая очей,

Выстоял волей свободною

Тысячу дней и ночей.

Там при дороге, под соснами

Камень тяжелый лежал,

Старец ночами безсонными

Там на коленях стоял.

Весь без вниманья ко внешнему

В сердце молитву слагал

«Боже, буди милостлив, грешному», —

Старец так часто взывал.

Припев:

Лето и зиму холодную

Он, не смыкая очей,

Выстоял волей свободною

Тысячу дней и ночей.

Нічка безмовна, тиха,

Зірочки дивляться з небес,

Навколо і вдалину від обителі

Тягнеться Саровський ліс.

Келія там самотня

У ній Серафим мешкав

Знає пустеля широка

Як подвиг він там чинив.

Приспів:

Літо та зиму холодну

Він, не змикаючи очей,

Вистояв волею вільною

Тисячу днів і ночей.

Там при дорозі, під соснами

Камінь важкий лежав,

Старець ночами безсонними

Там на колінах стояв.

Весь без уваги до зовнішнього

У серці молитву складав

«Боже, буди милосердний, грішному», —

Старець так часто волав.

Приспів:

Літо та зиму холодну

Він, не змикаючи очей,

Вистояв волею вільною

Тисячу днів і ночей.