This House Is Not A Home - Vesuvius

Ive reached the Crux

With bent and pissonant faith

The cripping violence in my calm

Allocates

No Escape

Discourse, Disharmony

Subdued in a blink and dreamless sleep

Grandeur AND Larceny

The Volatile becomes my verity

Desaturate these dismal eyes

Clot the flux to my cortex

Conceal the maelstorm inside

I still discearn the scars of your abandonment

Mother where has the sun gone

Cause this old soul has felt far too cold

For too long

And ill wait through the darkest winter

My brittle bones buried in the creases of your bed

And ill wait six feet under

For you to come home

To speak my name AGAIN

Ive come to find my depth

My place of solace

My place of rest

A skeleton drowning in the tips of your shadow

My lapen conscience eviscerated and hollowed

Disperse these umbral skies

Betrieve my inherited demons

So i can sleep at night

And ill wait

Through the darkest winter

My brittle bones buried in the creases of your bed and Ill wait six feet under

For you to come home

To speak my name AGAIN

I found God in my sleep last night

In a place so vast, a space so dark

A void I’d crawl into

On the premise that i would NEVER awake

And we spoke.

Oh, we spoke endlessly.

Blissfully of nothing.

His words were DEAFENING.

His words we silent defiant of my notoriety.

Violent as my nature, and quiet as my thought.

His quivers ripple through the seams of my anatomy.

His words shattered my ribecage, distructive as my subconscious.

And i looked into his eyes an ounce short of conviction and said that DON’T

WANT TO DIE.

With affirmation he stated that i find death in the darkest corners of the

greatest perhaps.

And to find myself, i must have faith in that.

Return me to the empty house

In which i grew

Where i would converse with ghosts

A crawl space with a roof

And I know that I don’t know who

The voice that calls from the other end pertains to

But i remember in my solitude

You were there too

FATHER

Where has the light fled?

A broken boy beaten and crucified at the hands of your surrogate

With the remains os this vessel

I will submerge my contempt

This repression is a loaded GUN

Ive cut the Flux to the vitals

I am my father’s son

Я дійшов до Crux

З нахиленою і пісонною вірою

Страшне насильство в моєму спокої

Виділяє

Без втечі

Дискурс, дисгармонія

Покорений у мготінні й сні без снів

Велич І Крадіжка

The Volatile стає моєю істинністю

Знебарвити ці похмурі очі

Згортати потік до мої кори

Сховай вир всередині

Я досі розпізнаю шрами твоєї покинутості

Мамо, куди зайшло сонце

Бо ця стара душа відчула себе занадто холодною

Занадто довго

І чекати найтемнішої зими

Мої крихкі кістки зарилися в складки твого ліжка

І чекати шість футів нижче

Щоб ви прийшли додому

Щоб ЗНОВУ промовити моє ім’я

Я прийшов, щоб знайти свою глибину

Моє місце розраду

Моє місце спочинку

Скелет, що тоне в кінчиках вашої тіні

Моє сумління потрощено й поглинено

Розганяйте ці небеса

Повірте моїм успадкованим демонам

Тож я можу спати вночі

І погано чекати

Крізь найтемнішу зиму

Мої крихкі кістки зарилися в складки твого ліжка, і я чекатиму шість футів під

Щоб ви прийшли додому

Щоб ЗНОВУ промовити моє ім’я

Минулої ночі я знайшов Бога у сні

У місці такому великому, такому темному просторі

Порожнеча, в яку я б заповз

За умови, що я НІКОЛИ не прокинуся

І ми розмовляли.

О, ми говорили нескінченно.

Блаженно нічого.

Його слова були оглушливі.

Його слова ми мовчимо з викликом мої звісності.

Жорстокий, як моя природа, і тихий як моя думка.

Його сагайдаки бриніють по швах моєї анатомії.

Його слова розтрощили мою грудину, руйнівну, як моя підсвідомість.

І я подивився йому в очі, не до впевненості, і сказав, що НІ

ХОЧУ ПОМЕРТИ.

Стверджуючи, він заявив, що я знаходжу смерть у найтемніших куточках

найбільший, можливо.

І щоб знайти себе, я му повірити у це.

Поверніть мене в порожній дім

в якому я виріс

Де я б спілкувався з привидами

Простір із дахом

І я знаю, що не знаю хто

Голос, який дзвонить з іншого кінця, відноситься до

Але я пам’ятаю на самоті

Ви теж там були

БАТЬКО

Куди втекло світло?

Зламаний хлопчик, побитий і розіп’ятий від руки вашої сурогати

З останками цієї посудини

Я затоплю свою зневагу

Ця репресія — заряджена пістолет

Я скоротив потік до житлових

Я син мого батька