Ett fruset ögonblick - Tomas Ledin

Ett fruset ögonblick.

Monterat inom glas och ram.

En kort sekund som, stannat kvar.

Av berusande dag.

Tvåöppna leenden.

Med hela världen framför sig.

Ett svartvitt minne, hänger kvar.

Av min älskade vän.

Vi hade, drömmar då.

Som strödde stjärnstoft i vårt hår.

Vi var vågornas

glitter, flyende sken.

Varje önskan var möjlig att nå.

Vi hade, drömmar då…

Tre månader från maj.

Vid havet i ett lånat hus.

En smak av salt har,

stannat kvar.

Av förlovade dar.

Vi hade, drömmar då.

Som strödde stjärnstoft i vårt hår.

Vi var vågornas

glitter, flyende sken.

Varje önskan var möjlig att nå.

Ahh ahh ahh, ahhh…

Vi hade, drömmar då.

Som strödde stjärnstoft i vårt hår.

Vi var vågornas

glitter, flyende sken.

Varje önskan var möjlig att nå.

Vi hade, drömmar då…

Nah, Nah, Nah, Nah, Nah, Nah…

Nah, Nah, Nah, Nah, Nah, Nah…

Nah, Nah, Nah, Nah, Nah, Nah, Nah, Nah.

Fyra ögon tittar upp.

Mot en kameras objektiv.

En exponering, utan svar.

Och vad framtiden bar…

Заморожена мить.

Встановлюється в скло та раму.

Коротка секунда, що залишилася.

П’янкого дня.

Дві відкриті посмішки.

З усім світом перед ним.

Чорно-білий спогад, висить.

Від моєї коханої подруги.

У нас тоді були мрії.

Який посипав зоряним пилом наше волосся.

Ми були хвилями

блиск, летить сяйво.

Будь-яке бажання можна було здійснити.

У нас тоді були мрії…

Три місяці з травня.

Біля моря в позиченому будинку.

Смак солі має,

залишився.

Про заручини.

У нас тоді були мрії.

Який посипав зоряним пилом наше волосся.

Ми були хвилями

блиск, летить сяйво.

Будь-яке бажання можна було здійснити.

Ааааааааааааа...

У нас тоді були мрії.

Який посипав зоряним пилом наше волосся.

Ми були хвилями

блиск, летить сяйво.

Будь-яке бажання можна було здійснити.

У нас тоді були мрії…

Нє, нє, нє, нє, нє, нє...

Нє, нє, нє, нє, нє, нє...

Нє, нє, нє, нє, нє, нє, нє, нє.

Чотири очі дивляться вгору.

Проти об'єктива фотоапарата.

Викриття, без відповіді.

А яке майбутнє...