My Autumn Call - The Sullen Route

Lonely wind blowing my hair

Bringing withered leaves to my feet

And I’m here alone in empty oblivion

I’m gazing afar for my train

I came far and now have to go

Thanks, you still remember my face

And maybe we’ll meet there again

Where our old house in shadow of trees

Keeps echoes of those years

I have disappeared in a mist of gloom

With nothing to look for and nowhere to roam

I thought that faith will call

But ghost of hopes vanished in rain

Самотній вітер роздуває моє волосся

Підношу до ніг зів’яле листя

І я тут один у пустому забутті

Я дивлюся здалеку на свій потяг

Я зайшов далеко, а тепер маю піти

Дякую, ви все ще пам’ятаєте моє обличчя

І, можливо, ми там зустрінемося знову

Де наш старий будинок у тіні дерев

Зберігає відлуння тих років

Я зник у тумані темряви

Без чого шукати й ніде бродити

Я думав, що віра покличе

Але привид надій зник під дощем