Bell, Book and Candle - The Receiving End Of Sirens

this town:

near-demilitarized.

carrier pigeons

commit ritual suicide.

pleas for pity

and blank responses collide.

tied to their ankles.

tied like tired anchors.

but i know

you drink

like a fish out of water

and your everywhere, everywhere,

without a drop for me.

we were land lovers

together.

or don’t you remember?

don’t you remember?

and between empties and keys

i know you’ve fought wars.

but your a regular

Benedict when you wander, like

a derelict,

house to house.

you’re a regular

traitor.

we stood and shook red-handed,

burying the hatchet,

even as our legs cried out

to run in different directions.

the innest crowd is throwing up last night’s party

on a floor that isn’t theirs

'til even their bodies hate their guts.

we’ve worked this swords to ploughshares

and back until our shared secrets were cannon fodder,

and comforts caused a coup d’etat.

bell, book, and candle.

so are you gonna to drop me like your morals?

you gonna drop me like you promised?

you gonna drop me like our ideals?

gonna drop me like our dreams?

or are you gonna drop me like your concern

for others and being honest?

you gonna drop me like all logic?

beyond reason, there you are.

(you can’t draw the bow back and blame the arrow.)

(we stood and shook red handed,

burying the hatchet,

even as our legs cried out to run.)

це місто:

майже демілітаризовані.

поштових голубів

вчинити ритуальне самогубство.

прохання про жалість

і пусті відповіді стикаються.

прив'язані до щиколоток.

прив'язані, як втомлені якорі.

але я знаю

ви п'єте

як риба з води

і твій скрізь, всюди,

без краплі для мене.

ми були любителями землі

разом.

чи не пам’ятаєте?

ти не пам'ятаєш?

і між порожняками та ключами

я знаю, що ти воював.

але ти звичайний

Бенедикт, коли ти блукаєш, як

занедбаний,

від дому до дому.

ти звичайний

зрадник.

ми стояли й тиснулися з червоними руками,

закопування сокири,

навіть коли наші ноги кричали

бігти в різних напрямках.

іннест натовп влаштовує вчорашню вечірку

на підлозі, який не належить їм

поки навіть їхні тіла не зненавидять їхні нутрощі.

ми переробили ці мечі на лемеші

і назад, поки наші спільні секрети не були гарматним м'ясом,

і комфорт спричинили державний переворот.

дзвіночок, книга і свічка.

то ти збираєшся кинути мене, як свою мораль?

ти кинеш мене, як обіцяв?

ти кинеш мене, як наші ідеали?

кинеш мене як наші мрії?

або ви кинете мене як ваша турбота

для інших і бути чесним?

ти збираєшся кинути мене як вся логіка?

поза розумом, ось ти.

(Ви не можете натягнути лук назад і звинувачувати стрілу.)

(ми стояли й тиснули червоними руками,

закопування сокири,

навіть коли наші ноги кричали бігти.)