Sins (Revisited) - The Dangerous Summer

Was I wrong?

Didn’t have you for myself

Even if you’re still abroad

We will fuck with consequence

'Cause our lives will still be ours

I wanna carry you and

Take your fallout and

See when I follow through

Yea, hold me harder and

I’m living away from our love

I’m living away from our love

To belong

To the wind won’t take us from

The fire we hold inside

Won’t you rest your tired eyes

'Cause a lifetime will be hard

And when I stare at you

I feel my arms open

The tide is pulling through

To take our walls down and

I’m living away from our love

I’m living away from our love

I’m living away from our love

I’m living away from our love… Yeah!

The current’s strong

There’s a void where we both sleep

I’ll take you out of there

I’ll take you anywhere for good

It won’t be long

We will find a place by the beach

And days will cascade

Then days will start again for good

I turn my back on the rope tied to my ceiling

There’s a reason I won’t go there anymore

Cause I thought for once that death might bring me healing.

The Atlantic washed our love.

In Cape Town, in London

'Til we wash away our sins and the lives that we once lived.

Я помилявся?

Я не мав тебе для себе

Навіть якщо ви все ще перебуваєте за кордоном

Ми будемо трахатися з наслідками

Тому що наше життя все одно буде нашим

Я хочу нести тебе і

Прийміть свої наслідки і

Подивіться, коли я дотримаюся

Так, тримай мене сильніше

Я живу далеко від нашого кохання

Я живу далеко від нашого кохання

Належати

До вітер нас не забере

Вогонь, який ми тримаємо всередині

Чи не відпочиш ти своїм втомленим очам

Бо все життя буде важким

І коли я дивлюся на тебе

Я відчуваю розкриті руки

Приплив тягнеться

Щоб зруйнувати наші стіни і

Я живу далеко від нашого кохання

Я живу далеко від нашого кохання

Я живу далеко від нашого кохання

Я живу далеко від нашого кохання… Так!

Течія сильна

Там порожнеча, де ми спимо

Я заберу вас звідти

Я відвезу тебе куди завгодно

Це не буде довго

Ми знайдемо місце біля пляжу

І дні підуть каскадом

Тоді дні почнуться знову назавжди

Я повертаюся спиною до мотузки, прив’язаної до стелі

Є причина, чому я більше туди не піду

Бо я нараз подумав, що смерть може принести мені зцілення.

Атлантика обмила наше кохання.

У Кейптауні, у Лондоні

«Поки ми змиймо свої гріхи та життя, якими ми колись жили.