O Que o Tempo Não Apaga - Reflect, Dezman

Entreguei o corpo às balas e segui atrás dum sonho

Mas acordei neste pesadelo medonho

A caminhada é longa e as pernas estão cansadas

De correr atrás de metas que não podem ser cortadas

É a casmurrice de braço dado com a teimosia

Caminhando estrada fora à procura da alegria

De uma vitória com sentimento

Poesia com paixão imortaliza o momento

Afogado em memórias de velhas glórias

São tantas as histórias, mas tão poucas as vitórias

Mas eu faria tudo novamente

Seguiria as mesmas rotas, ousaria ser diferente

Para continuar de queixo bem erguido

Com o bolso vazio, mas com o espírito tranquilo

Olhar o espelho e encarar a realidade

O que o tempo não apaga é que eu sou livre de verdade

Tudo o que fiz eu vou recordar

Quando esta vida me levar

No coração eu só vou guardar

O que o tempo não apaga

Tudo o que fiz eu vou recordar

Quando esta vida me levar

No coração eu só vou guardar

O que o tempo não apaga

Foi tanto dito, foi tanto feito

Uma banda sonora de mão no peito

Cultivei valores, defendi o meu sonho

Guardei o meu sonho, fiquei desfeito

Escrevi futuro, fui na conversa

Parei de ser livre, ser que não versa

Inspirei vontade, senti o carinho

Perdi a vontade, senti-me sozinho

Criei um caminho, sem aparato

Estrela que brilha no anonimato

Abanei presenças, tirei certezas

Fui vagabundo à frente de altezas

Julgaram que sim, pensaram que era

Vendido e cobarde, vírus na esfera

É paleio gratuito de pessoa que espera

Para não me vender assinei Kimahera

Apontaram dedos, engoliram em seco

Puxaram-me o braço, só levaram tecido

Na minha espiral, sou força vital

Guerreiro sem medo não é vencido

Sou adversário aos olhos que temem

O que sentes em ti nunca foi segredo

Sou capaz de prever, antever cada passo

Não deixo ninguém pisar no que faço

A vida leva, o espaço é cruel

Enquanto te dá espaço, faz o teu papel

Na falta de estar, ausência domina

Partimos agora e o tempo termina

Tudo o que fiz é ponto cosido

Vou agasalhado com dever cumprido

No frio do vazio só fica quem

Não honra a memória nem coração tem

Tudo o que fiz eu vou recordar

Quando esta vida me levar

No coração eu só vou guardar

O que o tempo não apaga

Tudo o que fiz eu vou recordar

Quando esta vida me levar

No coração eu só vou guardar

O que o tempo não apaga

Я віддав своє тіло кулям і пішов за мрією

Але я прокинувся в цьому жахливому кошмарі

Ходьба довга, а ноги втомлені

Про досягнення цілей, які неможливо досягти

Це похмурість взяття за руку з впертістю

Йдучи дорогою в пошуках радості

Про перемогу з почуттям

Поезія з пристрастю увічнює мить

Потонув у спогадах про стару славу

Так багато історій, але так мало перемог

Але я б зробив усе це знову

Я б пішов тими ж маршрутами, я б наважився бути іншим

Продовжити з високо піднятим підборіддям

З порожньою кишенею, але зі спокійним духом

Дивитися в дзеркало і дивитися на реальність

Те, що час не стирає, так це те, що я справді вільний

Все, що я робив, я запам'ятаю

Коли це життя забере мене

В серці тільки збережу

Що час не стирає

Все, що я робив, я запам'ятаю

Коли це життя забере мене

В серці тільки збережу

Що час не стирає

Стільки сказано, стільки зроблено

Ручний саундтрек

Я плекав цінності, відстоював свою мрію

Я зберіг свою мрію, я був скасований

Я написав майбутнє, пішов на розмову

Я перестав бути вільним, якщо воно не обернеться

Я викликав бажання, відчув прихильність

Я втратив волю, почувався самотнім

Я створив шлях, без апарату

Зірка, яка сяє в анонімності

Я похитнув присутність, я взяв певність

Я був бродягою перед високостями

Вони так думали, так думали

Проданий і боягуз, вірус у сфері

Це безкоштовний чат від людини, яка чекає

Щоб не продавати себе, я підписав Кімахеру

Показали пальцями, насухо проковтнули

Потягнули мене за руку, взяли тільки тканину

У своїй спіралі я є життєвою силою

Воїн без страху не переможений

Я ворог для очей, які бояться

Те, що ви відчуваєте в собі, ніколи не було секретом

Я вмію передбачати, передбачати кожен крок

Я не дозволяю нікому наступати на те, що я роблю

Життя забирає, простір жорстокий

Поки це дає вам простір, грайте свою роль

У відсутності буття домінує відсутність

Ми йдемо зараз, і час закінчується

Все, що я робила, — це вшитий стібок

Я закінчив виконання обов’язку

У холоді порожнечі лише ті, хто

Він не шанує ні пам’ять, ні серце, яке має

Все, що я робив, я запам'ятаю

Коли це життя забере мене

В серці тільки збережу

Що час не стирає

Все, що я робив, я запам'ятаю

Коли це життя забере мене

В серці тільки збережу

Що час не стирає