In Held 'Twas in I - Procol Harum, Edmonton Symphony Orchestra

In the darkness of the night

Only occasionally relieved by glimpses of Nirvana

As seen through other people’s windows

Wallowing in a morass of self-despair

Made only more painful by the knowledge

That all I am is of my own making

When everything around me, even the kitchen ceiling

Has collapsed and crumbled without warning

And I am left, standing alive and well

Looking up and wondering why and wherefore

At a time like this, which exists maybe only for me

But is nonetheless real, if I can communicate

And in the telling and the bearing of my soul

Anything is gained, even though the words

Which I use are pretentious and make you cringe

With embarrassment, let me remind you of the pilgrim

Who asked for an audience with the Dalai Lama

He was told he must first spend five years in contemplation

After the five years

He was ushered into the Dalai Lama’s presence, who said

'Well, my son, what do you wish to know?'

So the pilgrim said

'I wish to know the meaning of life, father.'

So the Dalai Lama smiled and said

'Well my son, life is like a beanstalk, isn’t it?'

Held close by that which some despise

Which some call fake, and others lies

And somewhat small, for one so tall

A doubting Thomas who would be?

It’s written plain for all to see

For one who I am with no more

It’s hard at times, it’s awful raw

They say that Jesus healed the sick and helped the poor

And those unsure believed his eyes

A strange disguise

Still, write it down it might be read

Nothing’s better left unsaid

Only sometimes, still no doubt

It’s hard to see, it all works out

'Twas tea-time at the circus

King Jimi, he was there

Through hoops he skipped

High wires he tripped

And all the while the glare

Of the baking, aching spotlights

Beat down upon his cloak

And though the crowd clapped furiously

They could not see the joke

'Twas tea-time at the circus

Though some might not agree

As jugglers danced and horses pranced

And clowns clowned endlessly

But trunk to tail the elephants quite silent, never spoke

And though the crowd clapped desperately

They could not see the joke

Yeah!

Good one!

In the autumn of my madness

When my hair is turning grey

For the milk has finally curdled

And I’ve nothing left to say

When all my thoughts are spoken

Save my last departing birds

Bring all my friends unto me

And I’ll strangle them with words

In the autumn of my madness

Which in coming won’t be long

For the nights are now much darker

And the daylight’s not so strong

And the things which I believed in

Are no longer quite enough

For the knowing is much harder

And the going’s getting rough

I know if I’d been wiser

This would never have occurred

But I wallowed in my blindness

So it’s plain that I deserve

For the sin of self-indulgence

When the truth was writ quite clear

I must spend my life amongst the dead

Who spend their lives in fear

Of a death that they’re not sure of

Of a life they can’t control

It’s all so simple really

If you just look to your soul, yeah

Some say that I’m a wise man

Some think that I’m a fool

It doesn’t matter either way

I’ll be a wise man’s fool

For the lesson lies in learning

And by teaching I’ll be taught

For there’s nothing hidden anywhere

It’s all there to be sought

And so if you know anything

Look closely at the time

At others who remain untrue

And don’t commit that crime, yeah

It’s all so simple really

If you just look to your soul, yeah

Instrumental

У темряві ночі

Лише зрідка відчуваю полегшення від проблисків Нірвани

Як бачити через вікна інших людей

Тонутися в болоті самовідчаю

Знання ще більше болить

Це все, що я є моїм власним твором

Коли все навколо мене, навіть кухонна стеля

Впав і розсипався без попередження

А я залишений, живий і здоровий

Дивлячись угору і дивуючись, чому й чому

У такий час, який існує, можливо, лише для мене

Але, тим не менш, це реально, якщо я вмію спілкуватися

І в розповіді й у носінні моєї душі

Будь-що здобуто, навіть якщо слова

Те, що я використовую, є претензійними і змушують вас здригнутися

Із збентеженістю дозвольте мені нагадати вам про прочана

Хто попросив аудієнції у Далай-лами

Йому сказали, що спочатку він повинен провести п’ять років у роздумах

Після п'яти років

Його ввели в присутність Далай-лами, який сказав

«Ну, сину мій, що ти хочеш знати?»

Так сказав паломник

«Я хочу знати сенс життя, отче».

Тому Далай-лама посміхнувся і сказав

«Ну, синку, життя схоже на бобове стебло, чи не так?»

Поруч із тим, чим деякі зневажають

Що одні називають фейком, а інші брехнею

І трохи невеликий, для одного такого високого

Томас, який сумнівається, хто буде?

Це написано просто, щоб усі бачили

Для того, з ким я більше не є

Часом це важко, це жахливо

Кажуть, що Ісус зцілював хворих і допомагав бідним

І ті невпевнені повірили його очам

Дивна маскування

Але запишіть це, можливо, прочитане

Нічого краще не сказане

Лише іноді, без сумніву

Важко побачити, все виходить

Це був час чаювання в цирку

Король Джімі, він був там

Через обручі він проскочив

Високі дроти, які він спикнув

І весь час відблиски

З випічки болять прожектори

Побий його плащ

І хоча натовп шалено плескав

Вони не бачили жарту

Це був час чаювання в цирку

Хоча деякі можуть не погодитися

Коли жонглери танцювали, а коні танцювали

І клоуни клоунули без кінця

Але хоботом до хвоста слони зовсім мовчазні, ніколи не розмовляли

І хоча натовп відчайдушно плескав

Вони не бачили жарту

Так!

Хороший!

Восени мого божевілля

Коли моє волосся сивіє

Бо молоко нарешті згорнулося

І мені нема чого сказати

Коли всі мої думки вимовлені

Збережи моїх останніх птахів

Приведіть до мене всіх моїх друзів

І я задушу їх словами

Восени мого божевілля

Що не затягнеться

Бо ночі тепер набагато темніші

І денне світло не таке сильне

І те, у що я вірив

Вже не достатньо

Бо знати набагато важче

І хід стає важким

Я знаю, якби я був мудрішим

Цього б ніколи не сталося

Але я занурився в свою сліпоту

Тож зрозуміло, що я заслуговую

За гріх самолюбства

Коли правда була написана цілком зрозуміло

Я мушу провести своє життя серед мертвих

які проводять своє життя в страху

Про смерть, у якій вони не впевнені

Життя, яке вони не можуть контролювати

Насправді все так просто

Якщо ви просто подивіться у свою душу, так

Деякі кажуть, що я мудра людина

Деякі думають, що я дурень

У будь-якому випадку це не має значення

Я буду дурнею мудрої людини

Бо урок полягає в навчанні

І навчаючи, мене навчать

Бо ніде нічого не приховано

Все це потрібно шукати

І тому якщо ви щось знаєте

Подивіться уважно на час

На інших, які залишаються неправдивими

І не чини цього злочину, так

Насправді все так просто

Якщо ви просто подивіться у свою душу, так

Інструментальний