The Lone Descent - :Of The Wand & The Moon:

This constant hum

Ringing out from empty halls

Can you hear me from the rubble, my love?

The bleakest shroud

A coffin well laid

Anointed by our weakness, my love

Embalmed with vacant tears, my love

I brace myself as my heart implodes

Reach out for the sunlight never to unfold

We move through the silence and dive into darkness

Succumb to the emptiness of this lone descent

These absent days

Forged in empty gaze

Shadowed by myself, my love?

A herald from above, my love?

Another bridge has burned

Another lesson learned

Nothing holds sway, my love

If i could i surely would, my love

I brace myself as my heart implodes

Reach out for the sunlight never to unfold

We move through the silence and dive into darkness

Succumb to the emptiness of this lone descent

Oh my little boy what have you become?

A shadow of yourself a moth caught in the sun?

We move through the silence and dive into darkness

Succumb to the emptiness of our lone descent

Цей постійний гул

Дзвінок із порожніх залів

Ти чуєш мене з-за уламків, моя люба?

Найпохмуріший саван

Добре покладена труна

Помазаний нашою слабкістю, моя любов

Забальзамований пустими сльозами, моя люба

Я готуюся, коли моє серце розривається

Потягніть руку, щоб сонячне світло ніколи не розгорталося

Ми рухаємося крізь тишу й пірнаємо в темряву

Піддайся порожнечі цього самотнього спуску

Ці дні відсутності

Викований у порожньому погляді

Затінений самою собою, моя люба?

Провісник згори, любов моя?

Згорів ще один міст

Ще один урок

Ніщо не керує, моя люба

Якби я міг, я б точно зробив, моя люба

Я готуюся, коли моє серце розривається

Потягніть руку, щоб сонячне світло ніколи не розгорталося

Ми рухаємося крізь тишу й пірнаємо в темряву

Піддайся порожнечі цього самотнього спуску

О мій маленький ким ти став?

Тінь себе, міль, що потрапила на сонце?

Ми рухаємося крізь тишу й пірнаємо в темряву

Піддайся порожнечі нашого самотнього спуску