It’s 5:30 a.m. in west Missouri

I’m waiting for the sun in a perfect breeze and highway hum motel parking lot’s

neon geometry

I’m up and out before the sun and I’m singing like Harry Nilsson

Awake alone in love with my misery

'Cause when trouble comes I say thank you

This is a discipline that works best when forgotten

When trouble comes just say thank you

People it’s all yours, please see it —

It all must be seen to be seen through

Just trust your needs to feed you

So when you’re lying awake

Afraid the sky might crack open and fry

The clouds up like scrambled eggs

Remind yourself

When trouble comes to say thank you

Зараз 5:30 ранку в західному Міссурі

Я чекаю сонця в ідеальному бризі та шосе на автостоянці мотелю

неонова геометрія

Я встаю і виходжу до сонця, і я співаю, як Гаррі Нільссон

Прокидайся на самоті, закоханий у своє нещастя

Тому що, коли приходить біда, я говорю спасибі

Це дисципліна, яка найкраще працює, коли про неї забувають

Коли приходить біда, просто скажи спасибі

Люди, це все ваше, подивіться —

Усе це потрібно побачити, щоб побачити наскрізь

Просто довіряйте своїм потребам, щоб вас нагодувати

Отже, коли ви лежите без сну

Боїться, що небо може тріснути і засмажити

Хмари, як яєчня

Нагадайте собі

Коли приходить біда, щоб сказати спасибі