Отбегалась, отпрыгалась... - Константин Беляев

Незнакомое слово «жена».

Все в жене моей просто и мило,

Только петь не умеет она,

Значит, песням моим грош цена.

Отбегалась, отпрыгалась, отпелась, отлюбилась,

Моя хмельная молодость туманом отклубилась.

Мне без песен жить неохота,

Мне без песен уж лучше под нож,

Но жена мне сказала: «Ну что ты Все молчишь и совсем не поешь?

Стал теперь на себя ты совсем не похож».

Отбегалась, отпрыгалась, отпелась, отлюбилась,

Моя хмельная молодость туманом отклубилась.

— Ты чудак мой и выдумщик старый, —

Говорит мне с улыбкой жена, —

Не поверю, что ты без гитары

Мог прожить хоть денек или два.

Я теперь и сама от нее без ума.

Незнайоме слово "дружина".

Все в дружині моєї просто і мило,

Тільки співати не вміє вона,

Значить, пісням моїм гріш ціна.

Відбігалася, відстрибалася, відспівалась, відлюбилася,

Моя хмільна молодість туманом відклубилася.

Мені без пісень жити не хочеться,

Мені без пісень вже краще під ніж,

Але дружина мені сказала: «Ну що ти все мовчиш і зовсім не співаєш?

Став тепер на себе ти зовсім не схожий».

Відбігалася, відстрибалася, відспівалась, відлюбилася,

Моя хмільна молодість туманом відклубилася.

— Ти чудак мій і вигадник старий, —

Говорить мені з посмішкою дружина,

Не повірю, що ти без гітари

Міг прожити хоч день чи два.

Я тепер і сама від божевільного.