Un Toque de Locura - José Luis Rodríguez

Siempre igual,

aquí no pasa, nada siempre igual,

los días se repiten, siempre igual,

como gotas de agua, siempre igual.

Siempre igual

las mismas situaciones, siempre igual

tu fiel amor dormido, siempre igual

ni una palabra menos, ni una mas.

Siempre igual,

nosotros nos queremos siempre igual

pero el amor no es esto en realidad,

nos faltan ilusiones, nos falta fantasía,

nos falta sobre todo…

Un toque de locura,

un enfado, alguna duda,

que nos haga despertar.

Un toque de locura

un engaño, una historia oculta

aunque al fin no sea verdad.

Una ilusión absurda,

una mirada inoportuna,

que nos llegue a molestar,

un grito en el silencio,

un toque de locura.

Siempre igual,

te dejo ahí dormida, siempre igual

y luego por la noche al regresar

apenas diez palabras, siempre igual.

Siempre igual

los lunes algún cine o a cenar,

si algo nos provoca pues quizás

tengamos que cumplir una vez mas.

Siempre igual,

nosotros nos queremos siempre igual

pero el amor no es esto en realidad,

nos faltan ilusiones, nos falta fantasía,

nos falta sobre todo…

Un toque de locura,

un enfado, alguna duda,

que nos haga despertar.

Un toque de locura

un engaño, una historia oculta

aunque al fin no sea verdad.

Una ilusión absurda,

una mirada inoportuna,

que nos llegue a molestar,

un grito en el silencio,

un toque de locura.

Завжди те саме,

Тут такого не буває, ніщо не завжди однакове,

дні повторюються, завжди однакові,

як краплі води, завжди однакові.

Завжди однаково

ті самі ситуації, завжди однакові

твоя вірна спляча любов, завжди та сама

ні слова менше, ні слова більше.

Завжди те саме,

ми завжди любимо один одного однаково

але любов не це насправді,

нам бракує ілюзій, нам бракує фантазії,

нам не вистачає понад усе...

Дотик божевілля

гнів, якийсь сумнів,

змусити нас прокинутися

дотик божевілля

обман, прихована історія

хоча зрештою це неправда.

Абсурдна ілюзія

незграбний погляд,

що нас турбує,

крик у тиші,

дотик божевілля.

Завжди те саме,

Я залишаю тебе там спати, завжди те саме

а потім вночі при поверненні

всього десять слів, завжди однакові.

Завжди однаково

по понеділках кіно чи вечеря,

якщо нас щось провокує, то можливо

Треба ще раз зустрітися.

Завжди те саме,

ми завжди любимо один одного однаково

але любов не це насправді,

нам бракує ілюзій, нам бракує фантазії,

нам не вистачає понад усе...

Дотик божевілля

гнів, якийсь сумнів,

змусити нас прокинутися

дотик божевілля

обман, прихована історія

хоча зрештою це неправда.

Абсурдна ілюзія

незграбний погляд,

що нас турбує,

крик у тиші,

дотик божевілля.