Zu wahr um schön zu sein - Hämatom

Grauer Asphalt leblos und kalt

Die Stadt peitscht ihre Geiseln durch den Tag

Staub im Genick, verlor’ner Blick

Gewinner wer noch was zu wagen hat

Wo sind die Träume hin, die uns mal wichtig waren?

Asche kann nun mal kein Feuern schüren

Zu satt um aufzustehen, zu stolz voranzugehen

Gefangene der Freiheit unter sich

An jeder Tür der gleiche Name

In jedem Fenster ein Gesicht

Blatt um Blatt fällt von der Wand

Kein neues Land in Sicht

Die Sucht spiegelt verbrannte Augen, Wut und Schmerz

Die schwarzen Segel am Horizont, zeigen höllenwärts

Oh-oh

Es ist zu wahr um schön zu sein

Der Himmel weint Tränen aus Stein

Wir stehen hier allein, allein

Es ist zu wahr

Zu wahr um schön zu sein

Rien ne va plus, alles auf Nichts

Unsere Schatten sind die Peiniger des Lichts

Der Glaube hallt verstaubt und alt

Wie ein Hilfeschrei aus längst vergang’ner Zeit

Zum Abgrund und zurück, Hoffnung beißt auf Granit

Ein Kompass, der uns nur nach unten führt

Vergilbt und abgeschminkt, das Leben häutet sich

Schickt gegen uns Soldaten in den Krieg

An jeder Tür der gleiche Name

In jedem Fenster ein Gesicht

Blatt um Blatt fällt von der Wand

Kein neues Land in Sicht

Die Sucht spiegelt verbrannte Augen, Wut und Schmerz

Die schwarzen Segel am Horizont, zeigen höllenwärts

Oh-oh

Es ist zu wahr um schön zu sein

Der Himmel weint Tränen aus Stein

Wir stehen hier allein, allein

Es ist zu wahr

Zu wahr um schön zu sein

Zu wahr um schön zu sein

Es ist zu wahr

Zu wahr um schön zu sein

Сірий асфальт неживий і холодний

Місто шмагає своїх заручників протягом дня

Пил на шиї, втратив зір

Переможець, якому ще є на що зважитися

Куди поділися мрії, які колись були для нас важливі?

Попіл не може розпалити вогонь

Занадто ситий, щоб вставати, занадто гордий, щоб йти вперед

В'язні свободи між собою

На всіх дверях однакова назва

Обличчя в кожному вікні

Лист за листком падає зі стіни

Нової країни не видно

Дзеркала залежності пекли очі, гнів і біль

Чорні вітрила на горизонті вказують на пекло

ой ой

Це занадто правдиво, щоб бути красивим

Небо плаче сльозами кам’яними

Ми стоїмо тут одні, одні

Це занадто вірно

Занадто правдивий, щоб бути красивим

Rien ne va plus, все ні на що

Наші тіні — мучителі світла

Віра дзвенить пилом і старою

Як крик про допомогу з давно минулих часів

До прірви і назад, надія гризе граніт

Компас, який веде нас тільки вниз

Пожовклий і знятий макіяж, життя скидає шкіру

Пошліть солдатів на війну проти нас

На всіх дверях однакова назва

Обличчя в кожному вікні

Лист за листком падає зі стіни

Нової країни не видно

Дзеркала залежності пекли очі, гнів і біль

Чорні вітрила на горизонті вказують на пекло

ой ой

Це занадто правдиво, щоб бути красивим

Небо плаче сльозами кам’яними

Ми стоїмо тут одні, одні

Це занадто вірно

Занадто правдивий, щоб бути красивим

Занадто правдивий, щоб бути красивим

Це занадто вірно

Занадто правдивий, щоб бути красивим