Ben Yokum Bu İşte - Ebru Gündeş

Ah be anne çocuktum hep ellerimden tutardın saçlarımı okşardın çocuktum ya

masallarınla uyurdum şimdi büyüdüm insanların yalanlarıyla uyuyorum

Dayanamasamda katlanıyorum annem

Sanada çok kızgınım yürü dedin yürüdüm taşlara takılmadan dizlerim kanamadan

kimseye aldırmadan

Uyu dedin yürü dedin büyü dedin koş dedin çukurlara aldırma dedin insanları

üzme dedin karanlıkta napıcağımı niye söylemedin anne!

Merhaba sevgili

Herkese sevgili fakat bana sevgisiz herkese sevgi dolu fakat bana ilgisiz

Merhaba sanada yalanlarınada ihanetinede maskenede merhaba

Bugün ayrıldığımızın kaçıncı günü bilmiyorum

Sensiz geçen her dakika bana bir ömür gelirken nasıl bilebilirim ki?

Bugün arkadaşlar seni sordu aklıma geldin sonra sonra farkettim ki

Sen hiç aklımdan çıkmamışsın ki

Çok zaman geçti gram gücüm kalmadı

Ölüler kalpte değil artık artık mezarda yaşamalı dedim kendi kendime

Çekildim bir kenara

sonra farkettim ki ölü olan sen değil benmişim

Unutmadım ardından beni hıçkırıklarla bıraktığın günü unutmadım

Sana gitme diye yalvardığımı unutmadım

Başkasını sevdiğini bildiğim halde ayaklarına kapandığımı unutmadım

Unutamam ne seni ne ihanetini unutamam

Annem saçlarını süpürge edip beni bu yaşa kadar büyüttü lan sen kimsin ki beni

ihanetinle böyle küçülttün

Güldürmedin yüzümü beni hergün öldürdün yeni sevgilinle dolaştığın o sokaklarda

ben hergün süründüm

Sen hiç canına göz dikmiş birine özledim dedin mi ihanetine eğildin mi ben

eğildim defalarca tekrar tekrar öyle büyük sevdim ki ne içime ne kalbime

sığmadı ama o ama o bi bitti kelimesine sığdırdı

özür dilerim anne hoşçakalmadım seni suçladığım için seni değil onu dinlediğim

için özür dilerim güçlü kızının kalbini yaraladığım için affet ve hakkını helal

et nolur anne mezarı kazılan mezarı kazılan bu kızın için saçlarımı okşayan bi

babam yoktu bu yüzden babam gibi sevdim seni saçlarımı okşarken duyduğum huzur

gibi

Sevdiğim hiç mi acımadın giderken söylesene be adam o parkta nasıl terkettin

kızını

İnsan evladını bırakıp gider mi

Cami avlusuna bırakılan bir bebekten ne farkım var şimdi benim

O bebek sadece annesine babasına ağlar belki ama

Ben annemi babamı dostumu sırdaşımı sevdiğimi nefesimi beynimi kaybettim lan

Hangi birine ağlıyım

Yorulmaktan yoruldum be adam

Çok sert düştüm bu kez yere tüm düşmanlarım bile acıdı bana gerek var mı daha

şahide

Sen kazandın çek zafer bayrağını şimdi

Ben kaybettim duymak istiyosun madem ben kaybettim

Sen benim gülüşümü çok severdin peki neden çaldın benden cevap versene sen

kimsin bu kadar canımı yakıcak kadar

Bu ben olamam gururumu ayaklar altına alıp sana gelemiyecek kadar

bu gece her zamankinden daha çok karanlık gökyüzü

Odam odam daha soğuk

Cehenneme dönmeden hayatım gelme artık çalma kapımı arama olmadık zamanlarda

seni unutmalıyım aşk

Benim için senin için geleceğimiz için seni seni unutmalıyım

Senin yüzünden karıştırdım ben dünümle yarınlarımı

Başkasına gidecektin madem neden söyledin seviyorum yalanlarını

Başkası olmayacaktı hani şimdi kalbinin ne farkı kaldı genel evden

gülen gözlerine kurban olduğum canıma bu kastın neden

Hani sana gelmiştim ya ışıkla yağmur yağıyordu hani

Sarılmıştım ya sana sımsıkı

Sen kalbimin ritmi bozuldu diye gülmüştün ya hani

Bende utanmıştım

Şimdi yine gül gül

çünkü gidişin ebrunun bitişi oldu!

Ardından beni hıçkırıklarla bıraktığın günü unutmadım

Sana gitme diye yalvardığımı unutmadım

Annem saçlarını süpürge edip beni bu yaşa kadar büyüttü lan sen kimsin ki beni

ihanetinle böyle küçülttün

Özür dilerim anne hoşçakalmadım seni suçladığım için

Özür dilerim anne.

о, крихітко

Раніше я спав з твоїми казками, тепер я виріс, сплю з брехнею людей

Якщо не витримаю, то терплю маму

Я так злий на тебе, ти сказав, ходи, я йшов, не застрягши об каміння, і мої коліна не кровоточать

незалежно від кого

Ви сказали спати, ви сказали ходити, ви сказали магія, ви сказали, бігайте, ви сказали, не звертайте уваги на ями, ви сказали, що люди

Ти сказала, не хвилюйся, чому ти не сказала мені, що робити в темряві, мамо!

Привіт любий

Люблячий до всіх, але нелюблячий до мене Любов до всіх, але байдужий до мене

Привіт тобі, вашій брехні, вашій зраді, вашій масці.

Я не знаю, в який день ми сьогодні розлучилися

Звідки мені знати, що кожна хвилина без тебе мені здається цілим життям?

Сьогодні друзі питали про тебе, я думав про тебе, потім я це зрозумів

Ти ніколи не сходив з мого розуму

Минуло так багато, у мене закінчилися сили

Мертвих уже немає в серці, сказав я собі, тепер вони повинні жити в могилі.

Я відійшов убік

Тоді я зрозумів, що це я помер, а не ти.

Я не забув тоді я не забув того дня, коли ти пішов від мене з риданнями

Я не забув, що благав тебе не йти

Я не забув, що впав до твоїх ніг, хоча знав, що ти любиш когось іншого

Я не можу забути ні тебе, ні твою зраду

Мама розчесала їй волосся і довела мене до цього віку, хто ти?

ти так принизила своєю зрадою

Ти не змусив мене посміхатися, ти вбивав мене кожен день на тих вулицях, де ти блукав зі своїм новим коханим

Я повзав щодня

Ви коли-небудь казали, що сумуєте за кимось, хто жадав вашого життя? Чи вклонялися ви перед його зрадою?

Я нахилявся знову і знову і любив так сильно, що ні в душі, ні в серці

це не підходило, але він

Вибач, мамо, я не попрощався, тому що звинувачував тебе, я слухав його, а не тебе

Мені шкода, що я скривдив серце твоєї сильної дочки, пробач мені

Будь ласка, за цю дівчину, якій викопали могилу матері, яка пестила моє волосся

У мене не було батька, тому я любив тебе, як свого батька, той спокій, який я відчув, гладячи своє волосся

як

Люба моя, ти колись пошкодував, коли пішов, скажи мені, чоловіче, як ти пішов з того парку

Ваша дочка

Людина залишає свою дитину і йде?

Чим я відрізняюся від дитини, залишеної у дворі мечеті?

Ця дитина може плакати тільки за мамою і батьком, але

Я втратив дихання, мозок, матір, батька, друга, довіреної особи

За яким я плачу?

Я втомився, чоловіче

Цього разу я так сильно впав, навіть усі мої вороги боляче, чи я тобі знову потрібна?

до свідка

Ви виграли, зараз підніміть прапор перемоги

Я програв, якщо ти хочеш це почути, я програв

Ти любив мою посмішку, то чому ти вкрав її у мене?

хто ти такий, щоб мені так боляче

Це не можу бути я, досить розтоптати свою гордість і прийти до вас

сьогодні ввечері темніше небо, ніж будь-коли

У моїй кімнаті холодніше, ніж у моїй кімнаті

Життя моє, не приходь, поки я не піду в пекло, не шукай більше моїх дверей

Я повинен забути твою любов

Для мене, для вас, для нашого майбутнього я повинен забути вас

Через тебе я переплутав своє вчорашнє і завтрашнє

Якщо ти збирався піти до когось іншого, чому ти сказав мені, що я люблю твою брехню

Не було б нікого іншого, знаєте, чим тепер ваше серце відрізняється від загального будинку?

Чому ти мав на увазі моє життя, що я став жертвою твоїх усміхнених очей?

Коли я прийшов до вас, йшов легкий дощ

Я міцно обняв тебе

Ти сміявся, бо у мене був порушений ритм серця, розумієш?

Мені теж було соромно

А тепер посміхніться знову

бо твій відхід був кінцем мармурування!

Тоді я згадую день, коли ти пішов від мене з риданнями

Я не забув, що благав тебе не йти

Мама розчесала їй волосся і довела мене до цього віку, хто ти?

ти так принизила своєю зрадою

Вибач, мамо, я не попрощався, що звинувачував тебе

Мені шкода мамо.