Little Girl Gone - Donna Fargo

It just took a little while for me

To get my head together

Growing up’s the hardest thing I’ve ever done

Here I am like a stranger in the house I grew up in

And learned right from wrong in if I did

Where the sun never shined enough

On daddies growing older and mothers never died in

But she did

And I remember feeling guilty

'Cause I couldn’t wait to leave here

Though I loved 'em every way that I knew how

So I packed up all my yesterdays and headed for tomorrow

And it’s almost tomorrow now

And daddy’s little girl is home

But where’s the little girl gone

She bundled up her dirty jeans and teenie bopper magazine

In search of what her life was all about

With a little rag doll named Charlie Brown

And an ol' suitcase full of hand me downs

And a loneliness she knew so much about

Now the dreams that I trusted

And all the playthings have rusted

But here I am a woman somehow

And all those growing pains of yesterdays

Are gonna get me through tomorrow

Cause it’s almost tomorrow now

And daddy’s little girl is home

But where’s the little girl gone

She bundled up her dirty jeans…

Oh, but I can still remember

When I used to gaze out this window

Wondering who I was and what I would become

And it just took a little while for me to get my head together

Growing up’s the hardest thing I’ve ever done

Oh, but I can still remember…

Для мене це зайняло трохи часу

Щоб зібрати голову

Вирости — найважче, що я коли-небудь робив

Тут я як чужий в домі, в якому виріс 

І навчився правильного від поганого в якщо я робив

Де сонце ніколи не світило

На татах, які старіють, а матері ніколи не вмирають

Але вона це зробила

І я пом’ятаю, що почувалася винною

Тому що я не міг дочекатися, щоб піти звідси

Хоча я любив їх усіма способами, які вмів

Тож я зібрав всі вчорашні дні й відправився на завтра

І це вже майже завтра

А татова дівчинка вдома

Але куди поділася маленька дівчинка

Вона зібрала свої брудні джинси та журнал для підлітків

У пошуках того, що було в її житті

З маленькою ганчірковою лялькою на ім’я Чарлі Браун

І стара валіза, повна вручай мені пухів

І про самотність, про яку вона так багато знала

Тепер мрії, яким я довіряв

І всі іграшки заіржавіли

Але тут я якось жінка

І всі ті зростаючі болі вчорашнього дня

Завтра доведуть мене

Бо вже майже завтра

А татова дівчинка вдома

Але куди поділася маленька дівчинка

Вона зібрала свої брудні джинси…

О, але я все ще пам’ятаю

Коли я дивився у це вікно

Цікаво, ким я був і ким стану

І мені знадобилося трохи часу, щоб зібратися

Вирости — найважче, що я коли-небудь робив

О, але я все ще пам’ятаю…