To Carve Another Wound - Dark Funeral

This ritual must never end

The blood runs warm from the sacrificial shrine

Inflicting open wounds

As dirty claws grab her trembling fucking neck

This ritual must never end

The cuts run deep as we feast upon her cries

Her punctured bleeding heart

Pounding with fear

Her painful screams echo through the night

Her blood shall flow and cover

The remnants of the severed flesh

Her struggling hands only trigger more

The rest will follow, in death and chaos as I drive

The nail in her coffin

A spear through her heart

The ceremony has just begun

The blood runs warm down her sanctimonious thighs

We carve another wound

Our blood stained hands rip her dirty little dress

We sacrifice this dying earth

Her lying god is waiting naked on the ground

He wants her open wounds

Just like a well-trained dog he’s waiting for his turn

Her violent screams make the world convulse

As we arrange a shallow grave

This ritual must never end

The blood runs warm from the sacrificial shrine

We open up her breathing chest

As dirty claws grab her trembling fucking neck

Her painful screams echo through the night

Her blood shall flow and cover

The remnants of the severed flesh

Her struggling hands only trigger more

The rest will follow, in death and chaos as I drive

The nail in her coffin

A spear through her heart

Mother of life

Deceased and erased

Forgotten and buried

Forever

Цей ритуал ніколи не повинен закінчуватися

З жертовної святині тепліє кров

Нанесення відкритих ран

Коли брудні кігті хапають її тремтячу шию

Цей ритуал ніколи не повинен закінчуватися

Порізи глибокі, коли ми насолоджуємось її криками

Її проколоте серце, що кровоточить

Бовчить від страху

Її болючі крики луною лунають усю ніч

Її кров потече й покриє

Залишки відрізаного м’яса

Її важкі руки викликають лише ще більше

Решта піде за мною, у смерті й хаосі

Цвях у її труні

Спис у її серце

Церемонія тільки розпочалася

Кров тече теплом по її посвяченим стегнах

Ми вирізаємо ще одну рану

Наші заплямовані кров’ю руки розривають її брудну сукню

Ми приносимо в жертву цю вмираючу землю

Її брехливий бог чекає оголеною на землі

Він хоче, щоб у неї були відкриті рани

Як добре навчений собака, він чекає своєї черги

Її бурхливі крики змушують світ здригатися

Як ми влаштовуємо неглибоку могилу

Цей ритуал ніколи не повинен закінчуватися

З жертовної святині тепліє кров

Ми відкриваємо її дихальну грудну клітку

Коли брудні кігті хапають її тремтячу шию

Її болючі крики луною лунають усю ніч

Її кров потече й покриє

Залишки відрізаного м’яса

Її важкі руки викликають лише ще більше

Решта піде за мною, у смерті й хаосі

Цвях у її труні

Спис у її серце

Мати життя

Померлий і стертий

Забутий і похований

Назавжди