Décembre en été - Da Silva, François Breut

Il n’y a pas d’ombre, pas d’ombre tout est claire

Aucun endroit o se fondre, je sombre tous semble si claire

A bout de bras contre le vent, je ne tiendrai pas

Dans la lumire devant le miroir, je tombe et voil.

C’est comme la fin d’une crise, comme lorsque l’on renonce

Et que les temps si on cesse

Comme il est doux que tout s’apaise comme il est doux qu’il ne termine jamais

Tu sombres en t On est revenu des longues promenades, ton visage est radieux

On a dcid qu’on ne nous reverrai pas de si tt

Tout est termin, je.

Tu le sais.

On viendra certainement nous chercher

Il ne nous trouverons pas et aprs

C’est comme la fin d’une crise, comme lorsque l’on renonce

Et que les temps si on cesse

Comme il est doux que tout s’apaise comme il est doux qu’il ne termine jamais

Dcembre en t.

Немає тіні, немає тіні, все ясно

Немає місця, щоб змішатися, я тону, все здається таким ясним

На відстані витягнутої руки проти вітру не втримаюся

У світло перед дзеркалом я падаю і вуаля.

Це як кінець кризи, як коли ти здаєшся

І що часи, якщо ми зупинимося

Як солодко все заспокоюється, як солодко ніколи не закінчується

Ти темна влітку Ми повернулися з довгих прогулянок, твоє обличчя сяє

Ми вирішили, що найближчим часом більше не побачимось

Все скінчено, я.

Ти знаєш.

Нас обов'язково підвезуть

Він не знайде нас і після

Це як кінець кризи, як коли ти здаєшся

І що часи, якщо ми зупинимося

Як солодко все заспокоюється, як солодко ніколи не закінчується

Грудень влітку.