Antichrist Order of Holy Death - Black Witchery

Αlpha-Ωmega— I am the Creator

Deemer of all that shall be

Hypothesis— human destruction: imminent

Transpiring accordingly

Αlpha-Ωmega— the Giver and Taker

The paradox of life and death

The world is my oyster— my powers, I bolster

I’ll gamble 'til nothing is left

The human invention— created dissension

Disrupter of poor mother earth

For my sick entertainment, I’ll ring that ole rag

Squeezing her for what she’s worth

Lo and why they worship me…

Their beloved absentee

Not even as their god, can the answer, I find

Not just hands… but a will

Not just hearts… but could feel

With such weight, it’s no wonder they’ve killed

Driven mad by the power I’ve instilled

With the hands to create

They could only unmake

With the potential to love

Man’s emotion— soured by hate

Αlpha-Ωmega, the Broken and Breaker

I am the one, of law, bereft

How petty, their prayer

An annoyance— their voices

My goblet spills forth as I laugh

The human invention— evaded abortion

But’s damned himself before his birth

For my sick entertainment, I’ll lend not a nod

Gawking, from safety, in jovial mirth

Lo and why they worship me…

Their corrupted absentee

Though they’ve called me their god

There’s no truth I can find

More than instinct… a fire

More than guts… a desire

With such a burden, it’s a shame they can’t deal

Gone insane from insatiable will

With the eyes to behold

They only wanted a lie

The potential to grow unrestrained

They cast a bullet, to promptly put straight through their brains

Humanity— a notion, poisoned… gone astray

Creatively paved—

Their ashen ways to early graves

Like the rats, they have raced

In an endless gluttony for pain

Oh, I know that it hurts

But your sadistic voyeur of a god is entertained

Like a high-heeled shoe

Crushing the praying mantis form

To the taking of life, I’ve been desensitized

By unending waves of unfathomable automated porn

Their life is a disease

I’ve created the damnedest of plagues

I await now their end with a most bated breath

Remorseless, I am, for the monster I have made

Humanity— a notion, poisoned… gone astray

Creatively paved—

Their ashen ways to early graves

Like the rats, they have raced

In an endless gluttony for pain

Oh, I know that it hurts

But your sadistic voyeur of a god is entertained

Αlpha-Ωmega— Я   Творець

Розглядаючи все, що буде

Гіпотеза — людське знищення: неминуче

Виявляється відповідно

Αlpha-Ωmega— Дарувальник і Одержувач

Парадокс життя і смерті

Світ — моя устриця — мої сили, я підтримую

Я буду грати, поки нічого не залишиться

Людський винахід створив розбіжності

Порушник бідної матері землі

Для моєї хворої розваги я подзвоню в цю стару ганчірку

Тисне її за те, чого вона вартує

Ло і чому вони поклоняються мені…

Їх коханий прогульник

Навіть як їхній бог, я не можу знайти відповідь

Не просто руки… а й воля

Не просто серця… а й відчувати

З такою вагою не дивно, що вони вбивали

Зведений з розуму від сили, яку я вселив

Створюйте своїми руками

Вони могли лише розкрити

З потенціалом любити

Чоловічі емоції, зіпсовані ненавистю

Αlpha-Ωmega, зламаний і розбійник

Я такий, за законом, позбавлений

Як дрібна їхня молитва

Роздратування — їхні голоси

Мій келих виливається, коли я сміюся

Винахід людини уникнув аборту

Але він був проклятий до свого народження

Для моєї хворої розваги я не буду кивати

Дивлячись із безпеки, у веселій веселості

Ло і чому вони поклоняються мені…

Їхній розбещений прогульник

Хоча вони назвали мене своїм богом

Я не можу знайти жодної правди

Більше ніж інстинкт... вогонь

Більше, ніж сміливість... бажання

З таким тягарем шкода, що вони не можуть впоратися

Зійшов з розуму від ненаситної волі

З очима, щоб дивитися

Вони хотіли лише брехні

Потенціал нестримно рости

Вони кидають кулю, щоб негайно пробити їх мозок

Людство — уявлення, отруєне… збилося з шляху

Креативно вимощена—

Їхні попелясті шляхи до ранніх могил

Як щури, вони мчалися

У нескінченній обжерливості до болю

О, я знаю, що це боляче

Але ваш садистський вуайерист бога задоволений

Як взуття на високих підборах

Розчавлення форми богомола

Я втратив чутливість до забирання життя

Через нескінченні хвилі незбагненного автоматичного порно

Їхнє життя — хвороба

Я створив найсклянішу з морів

Тепер я чекаю їхнього кінця, затамувавши подих

Я безжалісна за створеного мною монстра

Людство — уявлення, отруєне… збилося з шляху

Креативно вимощена—

Їхні попелясті шляхи до ранніх могил

Як щури, вони мчалися

У нескінченній обжерливості до болю

О, я знаю, що це боляче

Але ваш садистський вуайерист бога задоволений