Bizet: Adieux de l'hôtesse Arabe - Ainhoa Arteta, Жорж Бизе

Puisque rien ne t’arrête en cet heureux pays

Ni l’ombre du palmier, ni le jaune maïs

Ni le repos, ni l’abondance

Ni de voir à ta voix battre le jeune sein

De nos sœurs, dont, les soirs, le tournoyant essaim

Couronne un coteau de sa danse

Adieu, beau voyageur, hélas.

Oh!

que n’es-tu de ceux

Qui donnent pour limite à leurs pieds paresseux

Leur toit de branches ou de toiles!

Qui, rêveurs, sans en faire, écoutent les récits

Et souhaitent, le soir, devant leur porte assis

De s’en aller dans les étoiles!

Si tu l’avais voulu, peut-être une de nous

O jeune homme, eût aimé te servir à genoux

Dans nos huttes toujours ouvertes;

Elle eût fait, en berçant ton sommeil de ses chants

Pour chasser de ton front les moucherons méchants

Un éventail de feuilles vertes

Si tu ne reviens pas, songe un peu quelquefois

Aux filles du désert, sœurs à la douce voix

Qui dansent pieds nus sur la dune;

O beau jeune homme blanc, bel oiseau passager

Souviens-toi, car peut-être, ô rapide étranger

Ton souvenir reste à plus d’une!

Тому що ніщо не зупиняє вас у цій щасливій країні

Ні тіні пальми, ні жовтої кукурудзи

Ні відпочинку, ні достатку

Ні бачити, як твій голос б'є в молоді груди

Наших сестер, яких вечорами кружляє рій

Увінчати пагорб своїм танцем

Прощай, красивий мандрівник, на жаль.

О!

що ти з тих

Які обмежують свої ледачі ноги

Їхній дах із гілок чи павутини!

Хто, мрійники, не роблячи того, слухають оповідання

І бажаю, ввечері, перед своїми дверима сидячи

Йти до зірок!

Якби ти цього хотів, можливо, хтось із нас

О юначе, хотів би служити тобі на колінах

У наших завжди відкритих хатах;

Вона б зробила, розгойдуючи ваш сон своїми піснями

Щоб від чола злих комарів відігнати

Віяло зеленого листя

Якщо ти не повернешся, іноді трохи подумай

Дочкам пустелі, солодким сестрам

Хто танцює босоніж на дюні;

О прекрасний молодий білий чоловіче, прекрасна пташечко

Згадай, можливо, о швидкий незнайомець

Твоя пам'ять залишається не одна!