Song Of My Undoing - Woe

Simple meanings drawn from silence.

Towards the edge of Sorrow’s open arms

Love, a frozen flame.

These words will be my undoing.

Trust, and with it came a

promise of loss

Selfish urges bind together flesh and hope to pierce and weather.

I think of you, I see your tears and anger.

The freezing silence crashing down

in bitter waves

Flesh fades away and I fear I’ll find these words will be my undoing.

Love, a frozen flame.

these words will be my undoing.

Truth, and with it came

a promise of loss

The sum of virtue is rot

Frozen, I have become porous, depraved, something born without a shadow.

Fragments and memories, collapse into myself, feel these urges all dissolving.

void that ingests our hopes reigns within these veins.

Compulsion and

confinement.

Are these our final words?

Labyrinthine exchange.

Condemnation is

the truest human form…

Tragedy borne of human madness.

Withdraw from the world and its lack of meaning.

ripping it all down, this massive fucking tomb.

Ravaged skies rain tears of

nothing.

I’m telling myself that there is only temporary grace and nothing is

sacred.

I tire of this journey, loathe its pretensions.

Wasted hours carved in

flesh.

Remember my name for the hate that it brings.

Discard the rest

Into the night, we were cast without a sound.

to the darkness, where words are

never found.

Take my hand and be warm against my side.

To the gallows where

death will make things right

Прості значення, витягнуті з мовчання.

До краю розкритих обіймів Скорботи

Любов, заморожене полум’я.

Ці слова стануть моїм знищенням.

Довіряйте, а разом із цим прийшло

обіцянка втрати

Егоїстичні потяги з’єднують плоть і надію проколювати й вивітрювати.

Я думаю про тебе, бачу твої сльози та гнів.

Замерзає тиша

гіркими хвилями

Плоть зникає, і я боюся, що ці слова стануть моєю погубою.

Любов, заморожене полум’я.

ці слова стануть моєю погубою.

Правда, а разом з нею прийшло

 обіцянка втрати

Сума чесноти — гниль

Застигнувши, я став пористим, розбещеним, чимось народженим без тіні.

Фрагменти і спогади згортаються в мене, відчуваю, як ці потяги розчиняються.

порожнеча, що поглинає наші надії, панує в цих жилах.

Примус і

ув'язнення.

Це наші останні слова?

Лабіринтовий обмін.

Осуд є

справжня людська форма...

Трагедія, пов’язана з людським божевіллям.

Відсторонитися від світу та його відсутності сенсу.

розірвавши все це, цю величезну прокляту гробницю.

Зруйноване небо дощ сльозами

нічого.

Я кажу собі, що є лише тимчасова благодать і нічого не існує

священний.

Я втомився від цієї подорожі, ненавиджу її претензії.

Вирізані втрачені години

м'ясо.

Запам’ятайте моє ім’я заради ненависті, яку воно несе.

Решту викиньте

У ніч ми були без звуку.

до темряви, де слова

ніколи не знайдено.

Візьміть мою руку і зігрійте мене.

До шибениці де

смерть виправить усе