Ты его ждала - Виктор Петлюра

Вздрагивая от порыва ветра

Ты идёшь с поникшей головой,

И сжимая крепко сигарету

Тонкою озябшею рукой.

И сжимая крепко сигарету

Тонкою озябшею рукой.

Снег ложится на твои ресницы,

Тушь по нежной щёчке растеклась,

Но не может этого забыться —

Как впервые парню отдалась.

Припев:

Да, ты его ждала,

Лето и зима,

Всё давно прошло.

Да, как же ты могла,

Предала любовь

Друга своего.

Это было дома у подруги,

Вечеринка славная была,

И склонивши голову на руки,

Молча ты сидела у окна.

Вдруг какой-то незнакомый парень

Что-то тебе тихо прошептал,

И твою лиловую помаду

Пьяными губами он снимал.

И твою лиловую помаду

Пьяными губами он снимал.

Припев:

Да, ты его ждала,

Лето и зима,

Всё давно прошло.

Да, как же ты могла,

Предала любовь

Друга своего.

Рано утром выйдешь из подъезда,

Остановишь первое такси.

По пустынным улицам столицы

Долго будет он тебя возить.

По пустынным улицам столицы

Долго будет он тебя возить.

Припев:

Да, ты его ждала,

Лето и зима,

Всё давно прошло.

Да, как же ты могла,

Предала любовь

Друга своего.

Здригаючи від пориву вітру

Ти ідеш з пониклою головою,

І стискаючи міцно сигарету

Тонкою змерзлою рукою.

І стискаючи міцно сигарету

Тонкою змерзлою рукою.

Сніг лягає на твої вії,

Туш по ніжній щічці розтеклася,

Але не може цього забути —

Як уперше хлопцю віддалася.

Приспів:

Так, ти його чекала,

Літо та зима,

Все давно минулося.

Так, як ж ти могла,

Зрадило кохання

Друга свого.

Це було вдома у подруги,

Вечірка славна була,

І схиливши голову на руки,

Мовчки ти сиділа біля вікна.

Раптом якийсь незнайомий хлопець

Щось тобі тихо прошепотів,

І твою лілову помаду

П'яними губами він знімав.

І твою лілову помаду

П'яними губами він знімав.

Приспів:

Так, ти його чекала,

Літо та зима,

Все давно минулося.

Так, як ж ти могла,

Зрадило кохання

Друга свого.

Рано вранці вийдеш із під'їзду,

Зупиниш перше таксі.

По пустинних вулицях столиці

Довго він возитиме.

По пустинних вулицях столиці

Довго він возитиме.

Приспів:

Так, ти його чекала,

Літо та зима,

Все давно минулося.

Так, як ж ти могла,

Зрадило кохання

Друга свого.