Мама, не горюй! - Валерий Меладзе, MBAND

Я выключаю свет, один у телевизора.

Но новостей там нет и в общем нету выбора.

Отель, забытый Богом и поле бесконечное в окне.

Зачем мы так спешим туда, где нас никто не ждет?

И от себя бежим, куда-то в прошлое свое

Ошибок было много, но может это лучшее во мне?

Ну не могу я так сложить покорно крылья.

И перестать мечтать, перелистай, перелистай.

В общем, мама, не горюй, смейся, мама, не горюй.

Будет и под нашим небом праздник.

В общем, мама, не горюй, смейся, мама, не горюй.

Кто не ошибался – не был счастлив.

Я выключаю свет и наступает темнота.

И входа ко мне нет и от меня нет выхода.

Печаль моя растает и утечет, как талая вода.

Ну не могу я так сложить покорно крылья.

И перестать мечтать, перелистай, перелистай.

В общем, мама, не горюй, смейся, мама, не горюй.

Будет и под нашим небом праздник.

В общем, мама, не горюй, смейся, мама, не горюй.

Кто не ошибался – не был счастлив.

Привет, мам, прости, давно не писал.

Все тороплюсь на встречу с мечтой.

Ты знаешь, сын твой упёртый.

За что так и взялся – уйду туда с головой.

Лечу на скорости, мама, мне трудно дышать.

Я все ищу ответы во снах.

Хочу, чтоб знала, со мной летала.

И наконец, самому бы понять.

О чем кричит моя душа.

Но не могу, пора бежать.

И взять свой шанс, свой каждый шанс.

Пока несбывшейся мечты.

Перелистай, перелистай.

Эти страницы нашей книги.

Узнаешь, мама, вскоре ты.

Кем стали мы.

В общем, мама, не горюй, смейся, мама, не горюй.

Будет и под нашим небом праздник.

В общем, мама, не горюй, смейся, мама, не горюй.

Кто не ошибался – не был счастлив.

Я вимикаю світло, одне біля телевізора.

Але новин там немає і взагалі немає вибору.

Готель, забутий Богом і поле нескінченне у вікні.

Навіщо ми так поспішаємо туди, де на нас ніхто не чекає?

І від себе біжимо, кудись у минуле своє

Помилок було багато, але, може, це найкраще в мені?

Ну, не можу я так скласти покірно крила.

І перестати мріяти, перегортай, перегортай.

Загалом, мамо, не журись, смійся, мамо, не журись.

Буде і під нашим небом свято.

Загалом, мамо, не журись, смійся, мамо, не журись.

Хто не помилявся – не був щасливим.

Я вимикаю світло і настає темрява.

І входу до мене немає, і від мене немає виходу.

Сум моя розтане і втече, як тала вода.

Ну, не можу я так скласти покірно крила.

І перестати мріяти, перегортай, перегортай.

Загалом, мамо, не журись, смійся, мамо, не журись.

Буде і під нашим небом свято.

Загалом, мамо, не журись, смійся, мамо, не журись.

Хто не помилявся – не був щасливим.

Привіт, мамо, вибач, давно не писав.

Все поспішаю на зустріч із мрією.

Ти знаєш, син твій упертий.

За що так і взявся – піду туди з головою.

Лічу на швидкості, мамо, мені важко дихати.

Я все шукаю відповіді у снах.

Хочу, щоби знала, зі мною літала.

І нарешті самому б зрозуміти.

Про що кричить моя душа.

Але не можу, настав час бігти.

І взяти свій шанс, свій кожен шанс.

Поки що нездійснена мрія.

Перегортай, перегортай.

Ці сторінки нашої книги.

Дізнаєшся, мамо, невдовзі ти.

Ким стали ми.

Загалом, мамо, не журись, смійся, мамо, не журись.

Буде і під нашим небом свято.

Загалом, мамо, не журись, смійся, мамо, не журись.

Хто не помилявся – не був щасливим.