At Least a Plausible Case for Pessimism - Shai Hulud

The pauses taken to reach a deeper comprehension

Lead to further fear and apprehension overall

In seeking a moment of clarity

She found herself misdirected

Musing.

Why think at all

Endure the aches of actuality

As the outside world embracing apathy is blessed with oblivion?

Heart and mind at odds again

Always and forever

Betrayed by introspection, eternally

The searching of the soul is a scythe to the essence of oneself.

A tender core so selflessly reaped

Heart and mind wounded again

Troubled deeply

And does she gain in the throes of lucidity?

She, too, could know the comforts of oblivion

Heart and mind at odds again, always and forever

She, too, could know the comforts of a blessed life

Blind to truths, rejecting the depth and need of human understanding

She takes no pause to reach a deeper comprehension

The heavy toll of fear effected a depletion of faith

Reveling in this moment of clarity

She found herself liberated

Why feel at all?

To endure the aches of actuality

The outside world embracing apathy is not blessed

But condemned to absurdity

Rather die alone than in oblivion

Паузи для глибшого розуміння

Загалом призведе до подальшого страху та побоювання

У шуканні моменту ясності

Вона виявила, що її ввели неправильно

Роздуми.

Навіщо взагалі думати

Перетерпіть муки дійсності

Оскільки зовнішній світ, що охоплює апатію, благословляється забуттям?

Серце й розум знову ворогують

Назавжди

Зраджений самоаналізом, назавжди

Пошук душі — це коса до сутності самого себе.

Ніжне ядро, яке так самовіддано зібрано

Серце і розум знову поранені

Стурбований глибоко

І чи досягає вона в муках ясності?

Вона теж могла знати втіхи забуття

Серце й розум знову суперечать, завжди і назавжди

Вона також могла знати втіхи благословенного життя

Сліпий до істини, відкидаючи глибину й потребу людського розуміння

Вона не робить паузи, щоб досягти глибшого розуміння

Сильний страх спричинив вичерпання віри

Насолоджуємося цим моментом ясності

Вона виявила себе звільненою

Чому взагалі відчувати?

Щоб терпіти муки дійсності

Зовнішній світ, який охоплює апатію, не благословенний

Але засуджений до абсурду

Краще померти на самоті, ніж у забутті