We All Rage in Gold - Neurosis

I’ll walk into the water,

To wash the blood from my feet.

My path is ever holding,

My shadows claimed release.

The sky it holds my father,

The sun recalls my soul.

The reason forgotten,

Of the lessons burned in oak.

My always wanting watchers,

They laugh and slash at my mind.

The deafening redeemer,

Lays me down and feeds me time.

Death was my first companion,

It showed me life and it snuffed it out.

The vision never ending.

Of the ghosts through and out.

All the rage in gold the flower…

Pull me in to see,

The battles break me but I am given,

To the lost lord,

Within the circle of clarion’s eye.

Я піду у воду,

Щоб змити кров із моїх ніг.

Мій шлях завжди тримається,

Мої тіні вимагали звільнення.

Небо воно тримає мого батька,

Сонце згадує мою душу.

Причину забули,

З уроків, спалених у дубі.

Мої завжди бажаючі спостерігачі,

Вони сміються й ріжуть мій розум.

Оглухливий викупитель,

Розкладає мене і годує часом.

Смерть була моїм першим супутником,

Це показало мені життя і загасило його.

Бачення ніколи не закінчується.

Привидів наскрізь.

Уся лють у золотой квітці…

Затягніть мене, щоб побачити,

Мене ламають битви, але мені дано,

До загубленого пана,

У колі ока.