Te laisse donc pas aller - La Rumeur

«Oh écoute Paul, moi, le mitan j’en ai jusque là!

Ça fait quarante ans que le truand me charrie.

Je l’ai digéré à toutes les

sauces et à toutes les modes

En costard bien taillé et en blouson noir

Ça tue, ça viole, mais ça fait rêver le bourgeois et reluire les bonnes femmes

Elles trouvent peut-être ça romantique, mais moi pas!

Alors, j’ai pris une décision.

Moi, les peaux-rouges je vais plus les envoyer

devant les jurés de la Seine

Comme ça il n’y aura plus de non-lieu ni de remise de peine

Je veux organiser la Saint Barthélémy du mitan!»

J’ai pas vraiment l’temps d’souffler

A 38 et des brouettes, j’crois bien avoir tout fait, tout dit

Depuis mon premier maxi en 96

Depuis mes premiers 16

J’ai l’ancienneté d’mes barreaux d’chaises

Dans ce sport de si faible niveau

Ma vie, mon œuvre dans le cul d’mes rivaux

J’ai su garder les mêmes potos à quelques exceptions près

Rien d’grave au fond, on est tellement refait

J’ai presque mal pour eux, c’est grotesque

Mais j’ai un cœur qui bat jusque dans l’creux d’mes textes

Tu m’trouveras plus au tieks sauf pour les enterrements

J’ai plus rien à y foutre j’te l’dis sincèrement

Et l’ironie dans l’regard des gens

Tant qu’j’ai un toit et un chafrave

Généreusement d’quoi vivre

Puisqu’en vieillissant tout s’aggrave

C’est pas très dur à suivre

Même pour celui qui marche ivre

On n’est rien ou si peu d’choses finalement

Est-ce à toi qu’je cause, pff!

J’sais même plus vraiment

«T'as voulu faire l'école vétérinaire, t’as voulu faire ton droit

Puis après t’as voulu faire les Beaux-Arts

Et finalement, tout ça s’termine comme barman sur un bateau pour faire du

trafic de drogue

Pff!

T’as pas honte?»

Bientôt 17 ans

17 putain d’années

A parler fort derrière un micro

Pff!

Chapeau

J'écris toujours comme on prend les armes

Pas pour faire mon numéro d’charme

J’resterai un vrai boucan, un vacarme

Qui fait exprès d’déclencher les systèmes d’alarme

On peut tout m’reprocher

Ma mauvaise foi parfois

Souvent

Mais jamais j’ai consenti, gardez-le bien à l’esprit

Jamais d’la vie

A trahir mes potos, mon groupe, ma famille

«J'ai plus goût à rien

Mais te laisse donc pas aller, mec, tu trouveras bien un autre moyen d’en

retrousser, d’l’oseille

C’est pas vrai c’est un service que j’te rends»

«О, послухай, Павле, я, середина у мене поки що!

Мафіозі жартують зі мною вже сорок років.

Я перетравлював це кожен

соуси і на всі моди

У гарно пошитом костюмі та чорному піджаку

Це вбиває, ґвалтує, але змушує буржуазну мрію і хороших жінок сяяти

Вони можуть вважати це романтичним, але я ні!

Отже, я прийняв рішення.

Мене, червоношкірих, я більше посилати не збираюся

перед присяжними на Сені

Таким чином більше не буде звільнень чи звільнень

Я хочу організувати Сен-Бартелемі-дю-Мітан!»

Я не маю часу, щоб дихати

На 38 і тачки, здається, я все зробив, все сказав

З мого першого EP у 96 році

З моїх перших 16

Я маю старшинство моїх крісел

У цьому спорті низького рівня

Моє життя, моя робота в дупі моїх суперників

Я знав, як зберегти тих же друзів, за деякими винятками

Нічого серйозного в глибині душі, ми такі перероблені

Мені їх майже шкода, це гротескно

Але в мене серце б’ється навіть у дуплі моїх текстів

Ви більше не знайдете мене на тіксах, крім похоронів

Мені більше нема чого нахлябатися, кажу вам щиро

І іронія в очах людей

Поки в мене є дах і чафрав

Досить щедрий, щоб жити далі

Бо з віком все стає гірше

Це не дуже важко стежити

Навіть для того, хто ходить п’яний

Зрештою, ми нічого або дуже мало

Я з тобою говорю, пфф!

Я вже й справді навіть не знаю

«Ви хотіли вступати до ветеринарної школи, ви хотіли займатися юриспруденцією

Потім після того, як ти захотів займатися Beaux-Arts

І нарешті все це закінчується тим, що бармен на човні робить

наркотрафік

Пфф!

Тобі не соромно?"

Майже 17 років

17 бісаних років

Голосно говорити за мікрофоном

Пфф!

Капелюх

Я завжди пишу, ніби ми беремося за зброю

Не робити мій чарівний номер

Я залишуся справжнім рекетом, рекетом

Хто свідомо запускає сигналізацію

Мене можна звинувачувати у всьому

Моя недобросовісність іноді

Часто

Але я ніколи не погоджувався, май це на увазі

Ніколи

Зрадити своїх рідних, свою групу, мою сім’ю

«Мені вже нічого не подобається

Але не відпускай, чоловіче, ти знайдеш інший шлях

згорнути, щавель

Це неправда, я роблю тобі послугу"