Шёл казак - Дмитрий Ревякин

Шел казак на побывку домой,

Шел он лесом, дорогой прямой,

Обломилась доска, подвела казака —

Искупался в воде ледяной.

Обломилась доска, подвела казака —

Искупался в воде ледяной.

Он взошел на крутой бережок

И костер над рекою разжег.

Мимо девушка шла и к нему подошла:

«Что случилось с тобою, дружок?»

Мимо девушка шла и к нему подошла:

«Что случилось с тобою, дружок?»

Отвечал ей казак молодой:

«Шел я лесом дорогой прямой.

Буйна речка, быстра, не поймал осетра,

Зачерпнул я воды сапогом.

Буйна речка, быстра, не поймал осетра,

Зачерпнул я воды сапогом».

Говорила дивчина ему:

«Не коптись ты, казак, на дыму,

Уходить не спеши, сапоги просуши,

Разведем мы костер на двоих.

Уходить не спеши, сапоги просуши,

Разведем мы костер на двоих».

Шел казак на побывку домой,

Шел он лесом, дорогой прямой,

Обломилась доска, подвела казака —

Не дошел он до дому весной.

Обломилась доска, подвела казака —

Не дошел он до дому весной.

Ішов козак на відвідання додому,

Ішов він лісом, дорогою прямою,

Обломилася дошка, підвела козака.

Викупався у воді крижаний.

Обломилася дошка, підвела козака.

Викупався у воді крижаний.

Він зійшов на крутий бережок

І багаття над річкою розпалило.

Повз дівчина йшла і до нього підійшла:

«Що сталося з тобою, друже?»

Повз дівчина йшла і до нього підійшла:

«Що сталося з тобою, друже?»

Відповідав їй козак молодий:

«Ішов я лісом дорогою прямою.

Буйна річка, швидка, не впіймав осетра,

Зачерпнув я води чоботом.

Буйна річка, швидка, не впіймав осетра,

Зачерпнув я води чоботом.

Говорила дівчина йому:

«Не коптись ти, козаку, на диму,

Іти не поспішай, чоботи просуши,

Розведемо ми багаття на двох.

Іти не поспішай, чоботи просуши,

Розведемо ми багаття на двох».

Ішов козак на відвідання додому,

Ішов він лісом, дорогою прямою,

Обломилася дошка, підвела козака.

Не дійшов він до дому навесні.

Обломилася дошка, підвела козака.

Не дійшов він до дому навесні.