No Saben Nada de Mí - Cyclo, Eddie MV, Endecah

No saben nada de mí

Y vuelven a hablar

No saben nada de mí

Y no callarán

No saben nada de mí ni de donde salí ni hacia donde me fui

No saben nada de mí ni por qué estoy aquí ni lo que yo viví

No saben nada de mí y aún así creen ser jueces de lo que escribí

No saben ni la mitad de la mierda de acoso en edad escolar

De cambiar de colegio, ser la novedad y volver a tener que tragar

Y soñar con que todo termine

O ser otro más y que nadie te mire

No saben nada de mí, tampoco lo saben de mi familia

Hablan por hablar y no saben nada de lo que hemos tenido que lidiar

Que mi madre cayó enferma por querer darme un futuro mejor

Que mi padre se despierta cuando todavía duerme el sol

No saben nada mi

No saben nada de eso

No saben nada del bullying ni de lo que es tener sobrepeso

No saben que es que te miren distinto

Que se rían hasta de como caminas

De como respiras y miras y que te peguen por instinto

(No saben nada de mí)

(Dicen)(Di, Di)

(No saben nada de mí)

(Hablan, Dicen, Largan, Cuentan) x3

(Hablan, Dicen, Nada, Cuentan)

Dicen, pero no conocen nada de lo que cuentan esas voces

No puedes conocerme, si ni siquiera hemos tenido un roce…

No sabes nada de José

Hablas de Cyclo y Cyclo

Solo existen altavoces, así que cuidado con aquello que toses

Un chico de barrio, en su habitación tiene su santuario

Un bloc, una radio, y su sueño de estar sobre un escenario

Horas y horas bolígrafo en mano escribiendo a la vez que cuido de mi hermano

Quien diría que no sería en vano, todos eso días, inviernos, veranos

Sobre melodías, violín, bombo, caja y piano…

Viajando en urbano, como un caballero con rimas armado

Y no puedes saber todo lo que he luchado

Si no has pisado por donde he pasado

Yo no mire como Antonio manchado

Seguiré aquí aunque me crean exiliado

(No saben nada de mí)

(Dicen)(Di, Di)

(No saben nada de mí)

(Hablan, Dicen, Largan, Cuentan) x3

(Hablan, Dicen, Nada, Cuentan)

Avanzó a cada instante pero tengo un recuerdo lejano

Que si sigo es por mi, joder, pero ¿vez?

Me encanta lo que hago

No saben nada de mi y así se pasan criticando

Que yo decido con quien me junto, valoro si seguir caminando

Que no todo es tan sencillo, como pinta en esa portada

Porque cada carga de hoy, supone trabas cada mañana

Y ves que el peso de la mundo nos hace caer, y nos pone esas cadenas

Valora tener a alguien que entienda cuando hablas solo en la cena

Sentir cada retazo nuestro compone lo que seremos

Y no los ves pero es el esfuerzo hacia la música que aprendí solo

Y es que sin ella no vivo, sin ella no estoy, mi vida no tiene sentido

Y que otras personas lo entiendan hace que me lleven consigo

(No saben nada de mí)

(Dicen)(Di, Di)

(No saben nada de mí)

(Hablan, Dicen, Largan, Cuentan) x3

(Hablan, Dicen, Nada, Cuentan)

No saben nada de mi, pero se atreven a juzgarme

No saben nada de mi y si, hoy quieren abrazarme

Jamás soñé, poder llegar, poder volar y acariciar el arte

Que me ha dado la vida y aveces me ha hecho suspirar

Tampoco saben de mi el dolor que he sufrido en mi espalda

Tres años casi sin andar, peleando por mis ganas

Queriendo dar todo y a pesar de todo, hoy sigo con todo que créeme no es poco

Buscando el camino apartando las piedras cosiendo a mi alma que sigue en la

quiebra

No saben nada de mi, de esta locura que me aplasta

De ver menguar la vida de quien dio mi vida y ya está

Bien de tanto valorar, si no conocen la verdad

Has de saber que me importa una mierda, si pierdo un juego en el que quiero

estar

(No saben nada de mí)

(Dicen)(Di, Di)

(No saben nada de mí)

(Hablan, Dicen, Largan, Cuentan) x3

(Hablan, Dicen, Nada, Cuentan)

No saben nada de la soledad, cuando eres nuevo en otra ciudad

No saben nada de mi, ni de lo que he podido llorar y gritar

De que me sentía culpable y me quedé muerto en aquel hospital

De que cuanto más tiempo pasaba necesitaba más orfidal

No sabe que es que te obliguen a hacerlo, querer morirte y dejarlo

Sentirte un fracaso sin serlo

No saben nada de lo que he trabajado, para llegar hasta aquí

De que me he dejado la espalda fregando en un bar cada semana sin poder salir

de ahí

No saben que es llevar ropa usada, de tu vecino, ni saben nada

No saben que es dejarte la vida en lograrlo, perseguir tu sueño y forjarlo

Y que te cierren otra puerta más, ser la vergüenza del rap español

Porque los de arriba no se mojan y hay público que es aún peor

(No saben nada de mí)

(Dicen)(Di, Di)

(No saben nada de mí)

(Hablan, Dicen, Largan, Cuentan) x3

(Hablan, Dicen, Nada, Cuentan)

Вони про мене нічого не знають

І вони знову розмовляють

Вони про мене нічого не знають

І вони не замовкнуть

Вони нічого не знають про мене, звідки я прийшов і куди пішов

Вони нічого не знають про мене, чому я тут і що я пережив

Вони нічого про мене не знають, але вважають, що вони судді того, що я написав

Вони не знають половини шкільного віку про булінг

Про зміну школи, про те, щоб бути новинкою і проковтнути знову

І мрій, щоб все закінчилося

Або будь кимось іншим і ніхто на тебе не дивиться

Про мене нічого не знають, про мою родину теж

Вони просто говорять і не знають нічого, з чим ми мали справу

Що моя мати захворіла за бажання дати мені краще майбутнє

Що мій батько прокидається, коли сонце ще спить

Вони про мене нічого не знають

Вони нічого про це не знають

Вони нічого не знають ні про знущання, ні про те, що таке надмірна вага

Вони не знають, що таке дивитися по-іншому

Нехай сміються навіть з того, як ти ходиш

Про те, як ти дихаєш і виглядаєш, і що вони б'ють тебе інстинктивно

(Вони нічого не знають про мене)

(Вони кажуть) (Скажи, скажи)

(Вони нічого не знають про мене)

(Розмовляють, кажуть, йдуть, розповідають) х3

(Говорять, кажуть, нічого, розповідають)

Вони кажуть, але нічого не знають про те, що говорять ті голоси

Ти не впізнаєш мене, якщо у нас навіть не було пензля...

Ти нічого не знаєш про Хосе

Ви говорите про Cyclo і Cyclo

Є тільки колонки, тому будьте обережні, що кашляєте

Хлопчик із сусідства, у своїй кімнаті він має свій притулок

Блокнот, радіо і його мрія бути на сцені

Години й години пишу від руки, поки я піклуюся про свого брата

Хто б сказав, що недаремно всі ті дні, зими, літа

Про мелодії, скрипку, бас-барабан, малий барабан і піаніно...

Їде в міському, як лицар з римами озброєний

І ти не можеш знати всього, за що я боровся

Якщо ви не ступали там, де я проходив

Я не був схожий на заплямованого Антоніо

Я залишатимуся тут, навіть якщо вони вважатимуть мене вигнаним

(Вони нічого не знають про мене)

(Вони кажуть) (Скажи, скажи)

(Вони нічого не знають про мене)

(Розмовляють, кажуть, йдуть, розповідають) х3

(Говорять, кажуть, нічого, розповідають)

З кожною миттю він розвивався, але в мене залишився далекий спогад

Що якщо я продовжу, це для мене, блін, але розумієш?

Я люблю те, що роблю

Вони про мене нічого не знають і так критикують

Я вирішую, з ким мені тусуватися, я оцінюю, чи продовжувати гуляти

Що не все так просто, як малює на тій обкладинці

Тому що кожен вантаж сьогодні означає перешкоди щоранку

І ви бачите, що вага світу змушує нас падати, і накладає на нас ці ланцюги

Цінувати когось, хто розуміє, коли ви розмовляєте самі з собою за вечерею

Відчуття кожної нашої частини визначає те, ким ми будемо

І ви їх не бачите, але це зусилля в музиці, якого я навчився сам

І це те, що без неї я не живу, без неї мене немає, моє життя не має сенсу

І те, що інші люди це розуміють, змушує їх брати мене з собою

(Вони нічого про мене не знають)

(Вони кажуть) (Скажи, скажи)

(Вони нічого про мене не знають)

(Розмовляють, кажуть, йдуть, розповідають) х3

(Говорять, кажуть, нічого, розповідають)

Вони нічого про мене не знають, але сміють мене судити

Вони нічого про мене не знають, і так, сьогодні вони хочуть мене обійняти

Я ніколи не мріяв, щоб мати можливість прилетіти, щоб мати можливість літати і пестити мистецтво

Це дало мені життя і іноді змушувало зітхати

Вони також не знають про мене болю, який я зазнав у спині

Три роки майже не ходила, борючись за своє бажання

Бажаючи віддати все і незважаючи ні на що, сьогодні я продовжую все, що, повірте мені, не мало

Шукаю дорогу, розділяю каміння, зашиваю свою душу, що ще в

банкрутство

Вони нічого не знають про мене, про це божевілля, яке мене розчавлює

Бачити життя того, хто віддав мені життя, і все

Добре так цінувати, якщо вони не знають правди

Ви повинні знати, що мені наплювати, якщо я програю гру, в якій хочу

бути

(Вони нічого не знають про мене)

(Вони кажуть) (Скажи, скажи)

(Вони нічого не знають про мене)

(Розмовляють, кажуть, йдуть, розповідають) х3

(Говорять, кажуть, нічого, розповідають)

Вони нічого не знають про самотність, коли ти новачок в іншому місті

Вони нічого не знають ні про мене, ні про те, що я вміла плакати і кричати

Що я відчував себе винним і залишився мертвим у тій лікарні

Що більше часу проходило, я потребував більше orfidal

Він не знає, як це бути змушеним це зробити, хотіти померти і залишити це

Почуття невдачі, не будучи ним

Вони нічого не знають, над чим я працював, щоб потрапити сюди

Що я залишаю спину мити в барі щотижня, не маючи можливості вийти

звідти

Вони не знають, що таке носити вживаний одяг, від вашого сусіда, і вони нічого не знають

Вони не знають, як це залишити своє життя, щоб досягти її, йти за своєю мрією та реалізовувати її

І те, що перед вами закривають ще одну двері, нехай буде ганьба іспанському репу

Бо ті, що нагорі, не мочать, а є публіка, яка ще гірша

(Вони нічого не знають про мене)

(Вони кажуть) (Скажи, скажи)

(Вони нічого не знають про мене)

(Розмовляють, кажуть, йдуть, розповідають) х3

(Говорять, кажуть, нічого, розповідають)