The World as a Stage - Being As An Ocean

The nights ablaze with blue and red, blurs gliding silent.

As the first arrived on the scene, illuminating so vividly

The darkness of man, obscene.

The blood on his shirt staining darker

than that of the flashing red,

waving above his head a crimson branded beam;

an abused lover in the grass on her knees.

Pleading, cowering, trembling.

Observe the theatrics;

witness the play of man.

Anger, violence, and jealousy

are set to destroy all that we have.

We’ve turned our shame into rage.

Can’t you see it’s we who’ve set the stage?

Using a spade, meant to plow and sow, as a blade,

sharpened, held to our brother’s throat.

A child peeks her head out into the dark hallway.

The soft white of the night light shines somewhere behind.

She stepped out and began to pray

Observe the theatrics;

witness the play of man.

We’ve turned our shame into rage.

It’s we who’ve set the stage.

Ночі палають синім і червоним, розмиття ковзають безшумно.

Як перший прибув на сцену, освітлюючи так яскраво

Темрява людина, непристойна.

Кров на його сорочці стала темнішою

ніж миготливий червоний,

махаючи над головою багряним клеймом;

коханець із насильством у траві на колінах.

Благає, хмуриться, тремтить.

Спостерігайте за театральним мистецтвом;

стати свідком гри людини.

Гнів, насильство і ревнощі

налаштовані знищити все, що ми маємо.

Ми перетворили наш сором на лють.

Хіба ви не бачите, що це ми створили сцену?

Використовуючи лопату, призначену для орати й сіяти, як лезо,

загострений, притиснутий до горла нашого брата.

Дитина визирає головою в темний коридор.

М’який білий ніч світить десь позаду.

Вона вийшла і почала молитись

Спостерігайте за театральним мистецтвом;

стати свідком гри людини.

Ми перетворили наш сором на лють.

Це ми створили сцену.