I Love the World - Anacrusis

The roll of distant thunder breaks

The afternoon of silence wakes

They hurry through from Petergate as if they know this dance

In fury blind I drive at night

Across the moors, the open roads

Beneath the freezing starry skies, racing in some trance

These cities are illusions of some triumph over Nature’s laws

We’ve seen the iron carcass rust and buildings topple into dust

And as the waters rise it seems we cling to all the rootless things

The Christian lies, technology, while spirits scream and sing…

Oh, God, I love the world

Well I never said I was a clever man

But I know enough to understand

That the endless leaps and forward plans will someday have to cease

You blind yourselves with comfort lies

Like lightning never strikes you twice

And we laugh at your amazed surprise as the Ark begins to sink

The temple that is built so well, to separate us from ourselves

Is a power grown beyond control and a will without a face

And watching from outside I wish that I could wash my hands of this

But we are locked together here, this bittersweet embrace…

Oh, God, I love the world

And if one day the final fire

Explodes across the whitened sky

I know you said you’d rather die and make it over fast

With courage from your bravest friends

Waiting outside for the end

With no bitterness but an innocence that I can’t seem to grasp

I know, somehow I will survive this fury just to stay alive

So drunk with sickness, weak with pain

I can walk the hills one last time

Scarred and smiling, dying slow

I’ll scream to no one left at all

I told you so, I told you so, I told you so…

Oh, God, I love the world

Далекий грім розривається

Прокидається вдень тиші

Вони поспішають із Пітерґейта, ніби знають цей танець

У лютому сліпому я їжджу вночі

Через болота, відкриті дороги

Під замерзлим зоряним небом, мчаться в деякому трансі

Ці міста є ілюзією тріумфу над законами природи

Ми бачили, як залізні туші іржавіли, а будівлі впали в пил

І коли вода піднімається, здається, ми чіпляємося за все безкореневе

Християнська брехня, технології, а духи кричать і співають...

О, Боже, я люблю світ

Я ніколи не казав, що я розумна людина

Але я знаю достатньо, щоб зрозуміти

Що нескінченні стрибки і плани вперед колись повинні припинитися

Ви засліплюєте себе втіхою брехнею

Як блискавка ніколи не вдарить тебе двічі

І ми сміємося з вашого здивованого здивування, коли Ковчег починає тонути

Храм, який побудований так добре, щоб відділити нас від самих себе

Це сила, яка не контролюється, і воля без обличчя

І, дивлячись ззовні, я хотів би помити від цього руки

Але ми замкнені тут, ці гірко-солодкі обійми…

О, Боже, я люблю світ

І якщо одного дня остаточна пожежа

Вибухає по білому небу

Я знаю, що ти сказав, що краще помреш і швидко подолаєш

З мужністю від ваших найсміливіших друзів

Чекають на вулиці кінця

Без гіркоти, але з невинністю, яку я, здається, не можу осягнути

Я знаю, якось я переживу цю лютість, щоб просто залишитися в живих

Такий п’яний від хвороби, слабкий від болю

Я можу пройтися пагорбами востаннє

У шрамах і посміхається, повільно вмираючи

Я буду кричати, щоб нікого не залишилося

Я так тобі сказав, я так тобі сказав, я так тобі сказав…

О, Боже, я люблю світ